Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Пеніум борге Penium borgeanum Skuja

Penium borgeanum Skuja Таксономічна належність: Родина Гонатозігові — Gonatozygaceae..

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Рідкісний вид, європейський ендемік, представник архаїчної групи десмідієвих водоростей.

Ареал виду та його поширення в Україні: Аркто–альпійський вид з європейським типом ареалу (Латвія, Швеція, Україна). Формує диз’юнктивний ареал на території України (Карпатський та степовий). Адм. регіони: Зк, Дц.

 

Penium borgeanum SkujaЧисельність та структура популяцій: Популяції локальні, здебільшого у гірських районах, трапляється зрідка, поодиноко: водойми Карпатського біосферного заповідника — Мармороський, Угольсько– Широколужанський масиви, струмки Ужан669 ського НПП та струмок поміж виходів граніту, відділення «Кам’яні Могили» Українського степового ПЗ.

Причини зміни чисельності: Антропогенне навантаження (евтрофування, меліоративні заходи).

Умови місцезростання: Болота, торфовища, озера, заплави річок та струмки.

Загальна біоморфологічна характеристика: Одноклітинна водорість циліндричної форми, 19–27 мкм завдовжки, 8–14 мкм завширшки, злегка перетягнута посередині. Кінці клітин заокруглено–притуплені, оболонка гладенька, без поясків. Хлоропласти з 2 помітними поздовжніми ребрами, з 1 центральним піреноїдом. Статевий процес — кон’югація. Зигоспори 19–32 мкм завдовжки, 24–27 мкм завширшки, 13–16 мкм завтовшки, ширина перешийку — 13–17 мкм, жовто–коричневі, Н–подібної форми, гладенькі з горбкуватими прикрасами на кутах. Розмноження вегетативне (поділ клітини нав піл) та статеве (зигоспори).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Створення мережі альгорезерватів у районах зростання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Основні джерела інформації Паламар–Мордвинцева, 1978, 1999, 2003; Петлеванный, 2001; Царенко та ін., 1997; Царенко, Парчук, 1998.