Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Феолепіота золотиста - Phaeolepiota aurea (Matt.) Maire [Pholiota aurea (Matt.) Pers.]

Phaeolepiota aurea (Matt.) Maire [Pholiota aurea (Matt.) Pers.]

Таксономічна належність: Родина Рядовкові — Tricholomataceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Вид з диз’юнктивним ареалом. Представник монотипного роду.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євразія, Пн. Америка. В Україні відомий з Правобережного Полісся (окол. с. Гладковичі Овруцького р-ну Житомирської обл., зх. окол. Києва), Лівобережного Лісостепу (окол. с. Михайлівки Диканського р-ну та Міські Млини Зіньківського р-ну Полтавської обл.), Харківського Лісостепу (окол. смт. Краснопілля Сумської обл.), Гірського Криму (г. АюДаг, пн.-сх. схил, Ялтинський гірсько-лісовий ПЗ, поблизу г. Ставри-Кая). Адм. регіони: Жт, Кв, См, Пл, Кр.

 

Phaeolepiota aurea (Matt.) Maire [Pholiota aurea (Matt.) Pers.]Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці, спорадично, інколи у великій кількості (в Криму).

Причини зміни чисельності: Знищення екотопів через дачну забудову, посилене рекреаційне навантаження (збір плодових тіл).

Умови місцезростання: Листяні та хвойні ліси (на галявинах), парки (під кущами), рудеральні місця, інколи в кропиві, часто на місцях пожеж, край доріг, зрідка на залишках гнилої деревини.

Загальна біоморфологічна характеристика: Шапинка напівкуляста, з віком опукла, розпростерта, з бурим горбком, суха, золотисто-жовта, золотисто-коричнева, іржаво-жовта, до центру темніша, оксамитово-волокниста, з часом із зернистою лускатістю, що поступово зникає, часто з рештками загального покривала по краю, 5–25 см у діаметрі. Пластинки трохи прирослі, тонкі, густі, білуваті, пізніше вохристо-бурі. Спори 10–13×4,5–5,5 мкм, еліпсоїдно-веретеноподібні, веретеноподібні, тонкошершаві, іржаво-коричневі. Ніжка 9–20×1,5–3 см, циліндрична, пряма, світло-жовтувата, з лійкоподібним відстаючим кільцем, під яким вона такого ж кольору і фактури, що й шапинка. М’якуш білий, на зламі стає жовтим, з кислуватим запахом, смачний. Плодові тіла з’являються у серпні–листопаді. Гумусовий сапротроф.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється на території Ялтинського гірсько-лісового ПЗ. Необхідно вести пошук нових місцезнаходжень та брати їх під охорону. Вид слід виділити в чисту культуру і підтримувати у відповідних колекціях культур. Можливе штучне вирощування і розселення гриба.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне. Їстівний гриб.

Джерело: Основні джерела інформації Вассер, 1980; Ганжа, 1960; Карпенко, 2004; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003.