Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Галеропсис пустельний Galeropsis desertorum Velen. et Dvor

Galeropsis desertorum Velen. et Dvor

Таксономічна належність: Родина Болбітієві — Bolbitiaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Ксеромеридіональний вид з диз’юнктивним ареалом. Єдиний представник роду в Україні.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євразія (Чехія, Словаччина, Угорщина, Казахстан). В Україні знайдений в Правобережному Лісостепу та Лівобережному злаковому Степу. Адм. регіони: Чк, Хс.

 

Galeropsis desertorum Velen. et DvorЧисельність та структура популяцій: У цілинному типчаково-ковиловому степу БЗ «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна у жовтні 1968 р. та в листопаді 1969 р. було зібрано 12 плодових тіл гриба.

Причини зміни чисельності: Розорювання цілинних степів.

Умови місцезростання: Цілинні різнотравно-типчаково-ковилові та полиново-злакові степи, піщані пасовища із слаболужними ґрунтами, більш або менш задерновані пустелі або напівпустелі, парки (під деревами), грабові діброви.

Загальна біоморфологічна характеристика: Молоді плодові тіла кулясті або довгастоциліндричні, пізніше — циліндричні, веретеноподібні, конусоподібні. Шапинка циліндрична, 1,1–2,1×0,2–0,35 см, догори звужена, поздовжня, волокнисто-борозенчаста, тонком’ясиста, світлокаштанова; її нижній край спочатку притиснутий до ніжки, з віком відстає від неї. Пластинки, розташовані на нижній поверхні шапинки, густі, вузькі, по всій довжині однакової ширини, трохи потоншуються до краю, вільні, 0,5–0,7 мм завширшки, сіруваті, потім буріють, при висиханні — темнокоричневі, з закрученим краєм. Споровий порошок іржавокоричнювато-бурий. Спори еліпсоїдні, широкоеліпсоїдні, мигдалеподібні, 12,6– 18,1×5–8,4 мкм, жовтувато-коричнюваті, із зернистим вмістом, гладенькі, з подвійною оболонкою, з чіткою, часто латерально розташованою порою проростання до 1,8 мкм у діаметрі. Ніжка циліндрична, 2,5–4×0,1–2 см, центральна, порожня, донизу трохи вигнута, гладенька, темносіра, гіфи ніжки довгі, паралельні, 1,5–5 у діаметрі, з тонкими оболонками. М’якуш білувато-сірий, жорсткий, без особливого запаху і смаку. Неїстівний. Плодові тіла переважно з’являються восени, у жовтні — на початку листопада. Гумусовий сапротроф.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в БЗ «Асканія-Нова» та Канівському ПЗ. Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Є індикатором цілинних степів; бере участь у процесах гумусоутворення.

Джерело: Основні джерела інформації Вассер, 1973б, 1974е; Вассер, Солдатова, 1977; Визначник грибів України, 1979; Пруденко, Соломахіна, 1998; Сосин, 1973; ЧКУ, 1996; Шварцман, Филимонова, 1970; Kotlaba, Pouzar, 1959.