Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Трутовик коренелюбний Polyporus rhizophilus (Pat.) Sacc. (Polyporellus rhizophilus Pil., Melanopus rhizophilus Pat.)

Polyporus rhizophilus (Pat.) Sacc. (Polyporellus rhizophilus Pil., Melanopus rhizophilus Pat.) Таксономічна належність: Родина Трутовикові — Polyporaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Вид росте у заповідних цілинних степових угрупованнях з участю ковили.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євразія (Чехія, Росія, Казахстан), Африка (Алжир). В Україні знайдений у Лівобережному та Старобільському злаково-лучнних Степах та Лівобережному злаковому Степу. Адм. регіони: Дц, Лг, Хс.

 

Polyporus rhizophilus (Pat.) Sacc. (Polyporellus rhizophilus Pil., Melanopus rhizophilus Pat.)Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці.

Причини зміни чисельності: Скорочення площ абсолютно заповідних цілинних степів. Ценотичні зміни характеру степової рослинності.

Умови місцезростання: Цілинні різнотравно-типчаково-ковилові степи.

Загальна біоморфологічна характеристика: Плодові тіла складаються з шапинки і ніжки. Шапинка округла, увігнуто-розпростерта, 1–4,5 см у діаметрі, м’ясисто-шкіряста, при висиханні ламка, гладенька або дрібнолуската, з гострим або трохи підгорнутим донизу лопатевим краєм, кремова або світловохряна. Тканина шапинки коркувата, біла або блідо-кремова. Гіменофор трубчастий, трубочки 1–2 мм завдовжки, більш-менш спускаються по ніжці, білуваті або кремові. Пори кутасті або кутасто-еліпсоїдні, 0,5– 1×0,25–0,5 мм, по 3–4 на 1 мм поверхні, по краю шапинки кулясті і меншого розміру. Ніжка циліндрична, 1–3 см завдовжки, 2–7 мм завтовшки, центральна або злегка ексцентрична, пряма або трохи скривлена, щільна, коркувата, майже дерев’яниста, гладенька, рідше злегка борошниста, білувата, при основі брудно-бура до чорнуватої, потовщена, виступає із щільного склероціального сплетіння міцелію. Спори еліпсоїдні або веретеноподібноовальні, рідше яйцеподібні, 7,5–11×3–4,5 мкм, при основі злегка звужені і косо пригострені, гладенькі, з 1–2 краплями або крупнозернисті, безбарвні. Базидії булавоподібно-циліндричні до клиноподібних, 15–28×4,5–6 мкм, з 2–4 короткими стеригмами, часто із зернистим вмістом, безбарвні. Плодові тіла з’являються в травні– червні. Паразит злаків.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Українському степовому ПЗ (відділення «Хомутовський степ» та «Кам’яні Могили»), Луганському ПЗ (відділення «Стрільцівський степ»), БЗ «Асканія-Нова» та Чорноморському БЗ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Паразит на дерниках ковили (Stipa) та деяких інших злаків (види родів Festuca, Elymus, Cynodon, Digitaria, Elytrigia та ін.) степових угруповань.

Джерело: Основні джерела інформації Вассер, 1971в; Вассер, Солдатова, 1977; Визначник грибів України, 1972; Зерова, 1956, 1957; Солдато- ва, 1972; Шварцман, 1964.