Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Летаріела переплутана Lethariella intricata (Moris) Krog (=Rhytidocaulon arboricola (Jatta) Elenk.)

Lethariella intricata (Moris) Krog (=Rhytidocaulon arboricola (Jatta) Elenk.) Таксономічна належність: Родина Пармелієві — Parmeliaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Реліктовий (третинний) вид, єдиний з роду у флорі України.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середземноморські р-ни Європи, Зх. Африка, Канарські о-ви. Гірський Крим (хр. Веселий — г. Чорна, хр. Муфлонний, масив КараДаг, г. Ай-Петрі). Адм. регіон: Кр.

 

Lethariella intricata (Moris) Krog (=Rhytidocaulon arboricola (Jatta) Elenk.)Чисельність та структура популяцій: Трапляються поодинці або невеликими групами. Чисельність виду зменшується.

Причини зміни чисельності: Порушення біотопів, зокрема зменшення кількості старих дерев (яловця смердючого).

Умови місцезростання: Стовбури та гілки старих дерев яловця смердючого, силікатні скелі, на ґрунті (відкриті, добре освітлені місця).

Загальна біоморфологічна характеристика: Слань кущиста (10–15 см завдовжки), напівзвисаюча, жорстка, блідо-сіра біля основи, темно-сіра — на кінцях. Гілочки неправильно розгалужені, циліндричні, широкі біля основи, звужені і тупі на кінцях, густо вкриті циліндричними вилчасто або коралоподібно розгалуженими ізидіями. Апотеції з коричневим або каштановим диском (діаметр до 4 мм); розвиваються рідко. Розмножується нестатевим (пікноконідіями, ізидіями) та статевим (одноклітинними еліптичними спорами) шляхом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Кримському та Карадазькому ПЗ. Необхідно зберігати на цих територіях на верхній межі лісового поясу старі яловцеві дерева, вжити заходів щодо відновлення яловця смердючого в місцях зростання лишайника.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Основні джерела інформації Еленкин, 1916; Keissler, 1959; Krog, 1976; Копачев- ская, 1986; Oкснеp, 1993; ЧКУ, 1996.