Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Пармотрема перлинова, пармотрема китайська, пармелія перлинова Parmotrema perlata (Huds.) M. Choisy (=Parmotrema chinense (Osbeck) Hale et Ahti Parmelia perlata (Huds.) Ach.)

Parmotrema perlata (Huds.) M. Choisy (=Parmotrema chinense (Osbeck) Hale et Ahti Parmelia perlata (Huds.) Ach.) Таксономічна належність: Родина Пармелієві — Parmeliaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий (пліоценовий) вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Зх. та Центральна Європа, Кавказ, Зх. Сибір, Далекий Схід, тропічні та субтропічні р-ни Азії, Африка, Пн. і Пд. Америка, Австралія, Нова Зеландія, о-ви Океанії. Закарпаття, Українські Карпати та Прикарпаття. Адм. регіони: Лв, Ів, Зк, Чц, Кр.

 

Parmotrema perlata (Huds.) M. Choisy (=Parmotrema chinense (Osbeck) Hale et Ahti Parmelia perlata (Huds.) Ach.)Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці або невеликими групами.

Причини зміни чисельності: Вирубування лісів, забруднення повітря.

Умови місцезростання: Стовбури і гілки дерев (переважно бук, дуб, смерека), вкриті мохом скелі та валуни (на рівнинах і в горах).

Загальна біоморфологічна характеристика: Слань до 15 см завширшки, великолистувата, у вигляді неправильної розетки або невизначеної форми. Поверхня слані — сірувата або сірувато-зеленувата, зісподу — темна, майже чорна, з добре розвиненими тяжами. Лопаті розділені або щільно змикаються, з висхідними кучерявими краями, густо вкритими соралями. Розмножується вегетативно (соредіями) і статевим (одноклітинними спорами) шляхом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Основні джерела інформації Определитель лишайников…, 1971; Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982; Oкснеp, 1993; ЧКУ, 1996.