Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Солоріна двоспорова Solorina bispora Nyl.

Solorina bispora Nyl. Таксономічна належність: Родина пельтигерові — Peltigeraceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Арктико-альпійський лишайник на межі поширення.

Ареал виду та його поширення в Україні: Спорадично в Європі (в арктичних р-х, на пд. в горах), на Кавказі, в Середній Азії, Гренландії. Українські Карпати, ширколистянолісова зона (реліктове місцезростання). Адм. регіони: Тр, Зк.

 

Solorina bispora Nyl.Чисельність та структура популяцій: Трапляється невеликими групами або поодинці.

Причини зміни чисельності: Знищення локалітетів під час тотальних змін гірських екосистем, при рекреаційному навантаженні.

Умови місцезростання: Частіше високо в горах, ніж реліктові рідкісні місцезнаходження на рівнинах; на ґрунті, багатому на вапно.

Загальна біоморфологічна характеристика: Слань тонка, складається із заокруглених чи безформних маленьких лусочкоподібних листочків 2–10 мм у діаметрі, зрідка більше, зверху сірувата чи коричнювато-жовтувата, зазвичай з білуватою поволокою, з нерівною поверхнею, іноді з кулястими чи лускатими цефалодіями. Знизу слань світла, а під апотеціями, де утворююється килимовий шар, — коричнювата, з маленькими ридзинами. Апотеції прирослі на дні глибоких ямок, більш-менш круглясті, 0,5–1,5 мм у діаметрі, ввігнуті, розташовані по 1–2 в центральній частині листочків слані на дні заглиблень. Розмножується статевим шляхом (червонокоричневими двоклітинними спорами).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському БЗ та філіалі «Кременецькі гори» ПЗ «Медобори». Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів, включаючи відомі сучасні локалітети виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Основні джерела інформації Kondratyuk & Coppins 2000; Kondratyuk, 2003; Ма- каревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников…, 1975.