Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Рамаліна канарська Ramalina canariensis Steiner

Ramalina canariensis Steiner Таксономічна належність: Родина Рамалінові — Ramalinaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Середземноморський вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середземноморські райони Європи і Африки, Канарські о-ви. Кримський п-ів (масив Агармиш у Гірському Криму, урочище Новий Світ поблизу м. Судак, Севастополь — р-н Балаклави). Адм. регіон: Кр.

 

Ramalina canariensis SteinerЧисельність та структура популяцій: Трапляються досить великі групи.

Причини зміни чисельності: Порушення біотопів під впливом господарської діяльності (вирубування лісу, рекреаційне навантаження, забруднення повітря).

Умови місцезростання: Морські узбережжя (вологі, добре освітлені місця); гілки чагарників, ялівцю, фісташки та інших дерев, оголена деревина.

Загальна біоморфологічна характеристика: Слань до 4 см заввишки, кущиста, прямостояча, м’яка, солом’яно-жовта або світлосіро-зеленувата, місцями порожниста. Лопаті до 10 мм завширшки, пальчасто- або неправильно розгалужені, ямчасто-нерівні, потріскані по краях (іноді на поверхні). Апотеції (діаметр до 5 мм) трапляються зрідка, розташовані на кінцях лопатей, інколи бувають бічні. Розмножується нестатевим (циліндричними, прямими пікноконідіями, соредіями, фрагментами слані) та статевим (двоклітинними, безбарвними, дещо зігнутими спорами) шляхом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карадазькому ПЗ й на території пам’ятки природи загальнодержавного значення «Агармиський ліс». Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону та здійснювати заходи, спрямовані на збереження приморської зони.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Основні джерела інформації Poelt, 1969; Krog, Østhagen, 1980; Копачевская, 1986; ЧКУ, 1996.