Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Рочела водоростеподібна Roccella phycopsis (Ach.) (=Roccella fucoides (Dicks.) Vain.

Roccella phycopsis (Ach.) (=Roccella fucoides (Dicks.) Vain. Таксономічна належність: Родина Рочелові — Roccellaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий середземноморський вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Зх. Європа (Середземномор’я і Британські о-ви), Зх. Азія, Пн. і Пд. Африка, Пн. і Пд. Америка, Австралія. Кримський п-ів (Керченський п-ів, г. Опук, хр. Кара-Даг, заказник «Новий Світ»). Адм. регіон: Кр.

 

Roccella phycopsis (Ach.) (=Roccella fucoides (Dicks.) Vain.Чисельність та структура популяцій: Утворює великі групи, інколи зростає поодинці.

Причини зміни чисельності: Руйнування біотопів виду внаслідок антропогенного впливу (рекреаційне навантаження, забруднення повітря).

Умови місцезростання: Відшарування вапнякових та силікатних гірських порід, прибережні скелі, зрідка — на корі ялівцю.

Загальна біоморфологічна характеристика: Слань кущиста, заввишки 2–10 см, прямостояча, світло-сизо-сірувата, у верхній частині бурувата та бура, іноді з фіолетовим відтінком, матова. Гілочки округлі, на кінцях шилоподібно звужені, вгорі повторно дихотомічно (іноді пучкоподібно) розгалужені, у середній та (частіше) верхній частинах гілочок — білі опуклі соралі (діаметр 0,2–1 мм). Апотеції бічні, круглясті. Розмножується нестатевим (пікноконідіями, соредіями і фрагментами слані) та статевим (веретеноподібними спорами) шляхом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карадазькому ПЗ, заказнику «Новий Світ» і на території заповідного урочища місцевого значення «Гора Опук» (Крим). Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Основні джерела інформації Окснеp, 1956; Окснеp, Копачевська, 1959; Определитель лишайников…, 1977; Красная книга СССР, 1984; Копачевская, 1986; ЧКУ, 1996.