Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Білоцвіт літній - Leucojum aestivum L.

Leucojum aestivum L.

Таксономічна належність: Родина Амарилісові — Amaryllidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Вид на пн.-сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Диз’юнктивне — у помірних областях Європи, Кавказу, Середземномор’я. В Україні — Закарпатська низовина та долини річок у нижньому поясі, степова зона — дельти рр. Дніпра, Дунаю, передгір’я Кримських гір. Адм. регіони: Зк, Од, Хс, Кр.

 

Leucojum aestivum L.Чисельність та структура популяцій: Найбільші популяції займають площі у кілька гектарів і нараховують по кілька тис. ос. (повночленний віковий склад), найменші — на кількох десятках квадратних метрів мають кілька десятків особин. У Криму відоме лише одне місцезростання. У дельті Дунаю зустрічається зрідка. На Херсонщині зростає з нерівномірною щільністю у межах вузької смуги плавневих угруповань на 20-кілометровій ділянці берега лиману. У Закарпатській обл. відомо близько десяти місць зростання.

Причини зміни чисельності: Погіршення умов зростання внаслідок осушення, випасання, викошування до фази визрівання насіння та пряме знищення особин при розорюванні ґрунту чи викопуванні рослин. Найбільш відчутно зменшується чисельність у найменш стабільних лучних екотопах.

Умови місцезростання: Береги водойм, перезволожені екотопи, зайняті лучною, чагарниковою чи лісовою рослинністю. Рослини витривалі до незначного затінення і вимогливі до тепла, вологи та багатства ґрунту, можуть домінувати у трав’яному ярусі фітоценозів. Угруповання відносяться до кл.: Querco-Fagetea, Salicetea purpureaе, Molinio-Arrhenatheretea, Phragmitetea. Гігромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина. Цибулина яйцеподібна, 2–3 см у діаметрі; квітконос ребристий, злегка сплюснутий, 30–60 см заввишки; листків 4–7, широколінійних, блискучих, з сизим нальотом, 1–1,5 см завширшки, часто довших від квітконосу. Приквіткові листки 2, ланцетні; квітконіжки пониклі, квітки по 2–10 у зонтику. Оцвітина проста, шестичленна, широкодзвоникувата, листочки оцвітини 1,2–1,7 см завдовжки, білі з зеленою плямою на кінчику. Зав’язь нижня, коробочка діжкочи грушоподібна або майже куляста, до 1,5 см в діаметрі; насінини круглі, чорні, гладкі. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Дунайському БЗ, заказниках «Великодобронський» (Закарпатська обл.), «Шаби» (Херсонська обл.). Заборонено заготівлю, продаж, порушення умов місцезростань.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують у ботанічних садах України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерело: Основні джерела інформації Біорізноманітність Дунайського БЗ, збереження та управління, 1999; Голубев, Русина, 1985; Протопо- пова, Мринський, Мельник, 1971; Сабадош, 1988; Сабадош, Уманець, 1988; Уманец, 1998; Черкасов, Стихин, Савчук, 1984; Kagalo, 1998