Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Півники понтичні Iris pontica Zapał. (I. humilis M.Bieb. 1808, non Georgi, 1775, I. marschalliana Bobrov)

Iris pontica Zapał. (I. humilis M.Bieb. 1808, non Georgi, 1775, I. marschalliana Bobrov)

Таксономічна належність: Родина Півникові — Iridaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Вид на пн. межі диз’юнктивного ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Трансильванія, Причорномор’я, Передкавказзя, Мала Азія. В Україні в межах Гранітно-степового Побужжя, басейну р. Громоклея та Інгул. Кілька місцезнаходжень на території Кіровоградської обл. За гербарними зразками 19З0–1950-х pp. відомий з Одеської та Дніпропетровської обл. Адм. регіони: Кд, Дн, Од, Мк.

 

Iris pontica Zapał. (I. humilis M.Bieb. 1808, non Georgi, 1775, I. marschalliana Bobrov)

Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, складаються з клонів, площею 0,5–2 м2, щільність яких 0,5–7 на 100 м2. До складу клону входять різновікові особини, серед яких переважають віргінільні, що пов’язано з інтенсивним вегетативним розростанням. Популяції зазнають значного впливу антропопресії, проте завдяки інтенсивному вегетативному розмноженню зберігають структуру. Спостерігається скорочення кількості популяцій та їх чисельності.

Причини зміни чисельності: Фрагментованість ареалу, ізольованість та незначні площі популяцій, низька чисельність клонів у них, пригнічене насіннєве поновлення, знижена конкурентоспроможність сходів, незначна збереженість природних місць зростання, надмірна рекреація (збирання на букети, викопування кореневищ) та випасання.

Умови місцезростання: Степи, степові трав’янисті і кам’янисті вапнякові та гранітні схили, зарості степових чагарників, у складі петрофітних угруповань, петрофітно-степових та степових фітоценозів (кл. Festuco-Brometea, порядок Festucetalia valesiacae). Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна напіврозеткова рослина. Кореневище потовщене, 0,5–1,0 см в діаметрі, занурене в ґрунт на 3–5 см. У результаті галуження кореневища формується дерновина, а після вегетативного розмноження утворюється клон. Стебла короткі, висхідні. Листки розетки лінійні, 8–25 см завдовжки, 0,15–0,4 см завширшки. Квітка одна (рідше дві), верхівкова, з синьо-фіолетовою оцвітиною, запашна, в її основі розвиваються парні зелені ланцетні приквітки. Плід — коробочка. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у травні–липні. Розмножується насінням і кореневищем.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в ПЗ «Єланецький Степ», НПП «Гранітно-степове Побужжя» та ряді заповідних об’єктів Миколаївської та Кіровоградської обл. Треба створити заказники в інших локалітетах виду, обстежити відомі раніше місцезнаходження. Необхідний моніторинг динаміки популяцій, розробка методів культивування. Заборонено несанкціоноване збирання рослин, руйнування місцезростань.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне, ароматичне, цінний селекційний матеріал.

Джерело: Основні джерела інформації Воронова, 2005; Собко, Мордатенко, 2005; Флора Европейской части СССР, 1979; Флора УРСР, 1950; ЧКУ, 1996; Шеляг-Сосонко, Парфенов, Чопик и др., 1980