Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Меч-трава болотна Cladium mariscus (L.) Pohl s.l. (incl. C. martii (Roem. et Schult.) K.Richt., C. mariscus (L.) Pohl subsp. martii (Roem. et Schult.) T.V.Egorova)

Cladium mariscus (L.) Pohl s.l. (incl. C. martii (Roem. et Schult.) K.Richt., C. mariscus (L.) Pohl subsp. martii (Roem. et Schult.) T.V.Egorova)

Таксономічна належність: Родина Осокові (Смикавцеві) — Cyperaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Реліктовий монтанно-океанічний вид з острівним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Атлантична та Центральна Європа, Скандинавський п-ів (subsp. mariscus), Середземномор’я, Кавказ, Іран, Середня та Мала Азія, Гімалаї (subsp. martii). В Україні представлені ізольовані оселища в межах Зх. та Малого Полісся, пн. Поділля, Опілля (subsp. mariscus) та узбережжя Чорного моря від гирла Дунаю до зх. частини Кримського п-ва (subsp. martii). Адм. регіони: Вл, Рв, Лв, Ів, ?Чц, ?Хм, Од, Хс, Кр.

Cladium mariscus (L.) Pohl s.l. (incl. C. martii (Roem. et Schult.) K.Richt., C. mariscus (L.) Pohl subsp. martii (Roem. et Schult.) T.V.Egorova)

Чисельність та структура популяцій: Більшість локалітетів C. mariscus subsp. mariscus зникла. Залишкові популяції нормальні з високою чисельністю і участю генеративних пагонів. При осушенні погіршується життєздатність особин та зменшується їх чисельність. Іноді в умовах вторинного заболочення формуються молоді локуси-клони. C. mariscus subsp. martii представлений нечисленними популяціями на малих площах.

Причини зміни чисельності: Осушення біотопів та освоєння приморського узбережжя.

Умови місцезростання: C. mariscus subsp. mariscus росте на болотах, заплавах річок з малопотужними мінералізованими торфами, що підстелені карбонатами. Формує угруповання асоціації Cladietum marisci кл. Phragmito-Magnocaricetea. Пригнічені клони трапляються в угрупованнях кл. Alnetea glutinosae та союзу Molinion. C. mariscus subsp. martii утворює високотравні прибережні угруповання. Гігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна довгокореневищна рослина, 100–150 (200) см заввишки. Стебло округле, гладеньке. Листки широколінійні, шкірясті, сіро-зелені, знизу гострокілюваті, з країв та вздовж кіля пилчастошорсткі. Суцвіття — складна волоть. Колоски 1–3 квіткові, яйцеподібно-ланцетні, до 4 мм завдовжки, зібрані у нещільні головкоподібні пучки. Квітки двостатеві, без оцвітини. Приймочок 3. Покривні луски ланцетні, бурі. Плід обернено–яйцеподібний темно-коричневий блискучий горішок, 3–4 мм завдовжки. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у вересні–жовтні. Поновлюється вегетативно та насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Шацькому НПП, заказнику «Верхобузькі болота»). C. mariscus subsp. martii — у Джарилгацькому заказнику. Необхідне збереження гідрорежиму в оселищах виду, контроль локалітетів та дослідження сучасної стратегії виду. Заборонено забудову, порушення гідрорежиму екотопів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Берего-, ґрунтозахисне, ґрунтотвірне.

Джерело: Основні джерела інформації Андриенко, 1982; Егорова, 1976; Зеленая книга Украинской ССР, 1987; Кагало,1990; Кузярін, 2001, 2003; Макрофиты — индикаторы изменений при- родной среды, 1993; Флора УРСР, 1940; ЧКУ, 1996.