Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Осока біла Carex alba Scop.

Carex alba Scop.

Таксономічна належність: Родина Осокові (Смикавцеві) — Cyperaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Євро-сибірсько-центральноазійський реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд., Центральна й Сх. Європа, Кавказ, Зх. і Сх. Сибір, Центральна Азія, Далекий Схід. В Україні — Придністров’я. Адм. регіон: Хм.

 

Carex alba Scop.Чисельність та структура популяцій: Відомий один локалітет між с. Врублівці й Демшин Кам’янець - Подільського р-ну Хмельницької обл. на правому й лівому берегах р. Тернава, поблизу її впадіння у Дністер. Популяція представлена трьома локусами: два з них депресивні: на правому березі р. Тернава зберігся згасаючий фрагмент у верхній частині стрімкої стінки на межі з дубовим лісом; малий лівобережний фрагмент є, очеподібно, вторинним. Третій локус приурочений до ценотичного оптимуму виду в регіоні — широколистяного лісу. Популяція повночленна, плодоношення задовільне. Поновлення переважно вегетативне.

Причини зміни чисельності: Нині популяція відносно стабільна, хоча в минулому, напевно, займала значно більшу площу, яка зменшилася внаслідок затоплення нижньої частини каньйону. Загрозу становлять можливі лісогосподарські заходи, пожежі. Перспективи обох малих локусів негативні.

Умови місцезростання: Правобережний локус приурочений до чагарникових заростей на узліссі (угруповання союзу Prunion fruticosae). На лівому березі малий локус належить до угруповання кл. Festuco-Brometea (асоціація Caricetum humilis), а найбільша частина локальної популяції представлена у лісовому ценозі союзу Aceri tatarici-Quercion. Мезофіт, кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Майже солом’яно-жовта рослина з довгими тонкими бурими повзучими кореневищами. Стебла тонкі, тупо-тригранні, гладкі, 10–25 см заввишки, як і пучки листків розміщені вздовж кореневищ. Листки шорсткі, щетиноподібно згорнуті, коротко загострені, коротші від стебла; піхви бурі, суцільні. Колосків 2–4, трохи розсунутих; верхній — чоловічий, на короткій ніжці, лінійно-ланцетний, з тупими іржаво-жовтими лусками, решта — жіночі, лінійні, рідкоквіткові (2–6 квіток); криючий лист з іржаво-зеленою, тупо загостреною піхвою до 1 см завдовжки. Покривні луски яйцеподібні, гострі, блідо-іржаві. Мішечки шкірясті, обернено-яйцеподібні, солом’яно-жовті, гладенькі, носик вузькоконічний, косо зрізаний. Цвіте в квітні–травні, плодоносить у червні– липні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють на території НПП «Подільські Товтри» (ур. Чаплі). Необхідний моніторинг популяції. Заборонено лісогосподарські заходи, терасування та заліснення схилів, рекреація, будь-яка господарська діяльність.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтозахисне, протиерозійне.

Джерело: Основні джерела інформації Богацький, 1928; Егорова, 1999; Ковтун 2004; Ков- тун, Гончаренко, 2001; Флора УРСР, Т. 2., 1950.