Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Осока хоста (осока госта) Carex hostiana DC. (C. hornschuchiana Hoppe)

Carex hostiana DC. (C. hornschuchiana Hoppe)

Таксономічна належність: Родина Осокові (Смикавцеві) — Cyperaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Рідкісний вид на сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європейсько-північноамериканський вид, поширений у Пн., Атлантичній, Центральній, Пд., Сх. Європі та Пн. Америці (сх. Канади, о-в Ньюфаундленд і затока Святого Лаврентія). В Україні росте на Зх. Поліссі та Опіллі, помилково наводився для Карпат. Адм. регіони: Вл, Рв, Лв, Ів, Тр.

 

Carex hostiana DC. (C. hornschuchiana Hoppe)

Чисельність та структура популяцій: Вид представлений малою кількістю ізольованих локальних популяцій, яким, здебільшого, характерний високий ступінь фрагментації просторової структури. Площі та чисельність популяцій досить великі (тисячі особин), проте в умовах осушувальної меліорації мають тенденцію до зменшення.

Причини зміни чисельності: Вид з вузькою еколого-ценотичною амплітудою, що лімітована природними (зміна гідрологічних і фітоценотичних умов) та антропогенними (меліорація торфовищ, випасання худоби, витоптування) чинниками.

Умови місцезростання: Росте в умовах надмірного зволоження на торфових осоково-мохових болотах, заболочених луках, долинах рік на ґрунтах з підвищеним вмістом карбонатів. Належить до угруповань союзів Erioforion latifolii та Molinion. Гiгрофiт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемiкриптофiт. Багаторічна трав’яна, нещільнодернинна рослина з коротким кореневищем. Стебла 25–40 см заввишки, прямостоячі, при основі зі світло-бурими або сіруватими піхвами, що розпадаються на прості волокна. Листки зелені, плоскі, 2–4 мм завширшки, піхви листків навпроти листкової пластинки закінчуються яйцеподібним придатком. Нижній покривний листок коротший за суцвіття, з піхвою до 2–3 см завдовжки. Суцвіття з 3–4 значно розставлених колосків, з яких верхній — чоловічий. Жіночі колоски (2–4), довгасто-яйцеподібні, нижній на довгій ніжці. Покривні луски жіночих колосків тупі, іржаво-каштанові, з зеленим кілем і білоперетинчастими краями. Мішечки яйцеподібні, тупотригранні, жовто-зелені, з численними жилками. Носики мішечків довгі, двозубо-розщеплені, з білоперетинчастою серединою. Приймочок 3. Плід — горішок. Цвіте в травні. Плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у ландшафтному заказнику «Верхобузькі болота» (Львівська обл.). Необхідно контролювати стан популяцій. Заборонено порушення умов зростання, осушення та розробка торфовищ, надмірне випасання худоби.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Торфо-ґрунтотвірне, кормове.

Джерело: Основні джерела інформації Алексеєв, 1977; Данилик, 1992, 1994; Егорова, 1999.