Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Ковила донецька Stipa donetzica Czupryna

Stipa donetzica Czupryna

Таксономічна належність: Родина Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae).

Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий.

Наукове значення: Дуже рідкісний ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Локально поширений у сх. частині Донецького кряжу. Адм. регіон: Лг.

Stipa donetzica Czupryna

Чисельність та структура популяцій: Популяція малочисельна.

Причини зміни чисельності: Природна рідкісність.

Умови місцезростання: Кам’янисті степи кл. Festuco-Brometea. Як домішка в асоціаціях з домінуванням ковили найкрасивішої (S. pulcherrima). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна щільнодернинна рослина до 100 см заввишки. Дерновина компактна, діаметром 7–12 см. Стебла голі або під вузлами щетинисті. Рослина сірувата. Листки довгі, плоскі завширшки до 3 мм, або нещільно згорнуті завширшки до 1,5 мм, зовні шорсткі, зверху волосисті. Колоски одноквіткові, у кількості 6–9 зібрані у волоть. Вісь волоті коротка щетиниста. Нижня квіткова луска 9–22 мм завдовжки, в основі опушена. Крайові смужки волосків на сім’янці доходять до основи остюка. Остюк 40–50 см завдовжки, двічі колінчастозігнутий, по всій довжині пірчастий, у нижній штопороподібно закрученій частині темнокаштановий, опушений волосками завдовжки 1–5 мм. Перо 32–40 см завдовжки з волосками 6–7 мм. Цвіте у травні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у відділенні «Провальський степ» Луганського ПЗ. Рекомендується контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено порушення місць зростання виду, надмірне випасання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, протиерозійне, кормове.

Джерело: Основні джерела інформації Кондратюк, Чуприна, 1992; Остапко, 2001.