Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Ковила мартиновського Stipa martinovskyi Klokov (~ S. zalesskii s. l.)

Stipa martinovskyi Klokov (~ S. zalesskii s. l.)

Таксономічна належність: Родина Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae).

Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий.

Наукове значення: Рідкісний ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Понтичний вид. Зростає в межах України. Ендемік Криму. Відомі окремі місцезнаходження: Сімферопольский р-н, окол. с. Партизанське, Кольчугіне; окол. с. Планерське, Нижні Кози; Тарханкутський п-ів, між смт. Чорноморське та Красна Поляна. Адм. регіон: Кр.

 

Stipa martinovskyi Klokov (~ S. zalesskii s. l.)Чисельність та структура популяцій: Переважно зустрічається поодиноко у складі шибляка. Заростей з великою щільністью дернин не утворює.

Причини зміни чисельності: Порушення верхнього шару ґрунту. Перевипас, заліснення.

Умови місцезростання: Передгірські степи. Петрофітні дерниннозлакові фітоценози та шибляк. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина до 1 м заввишки; утворює досить великі дернини. Стебла з дрібним та густим опушенням під вузлами та волоттю (волоски до 1 мм завдовжки). Стеблові листки 4–12 см завдовжки та 1,9–2,2 мм завширшки; язички до 4–7 мм завдовжки. Неплідні гони за довжиною дорівнюють стеблу; пластинки листів 2 мм завширшки, знизу голі та гладенькі, зверху дрібнощетинисті; язички яйцеподібноланцетні, 0,5–2,5 мм завдовжки; піхви опушені дрібними волосками. Волоть з 5–7 колосками; її вісь 7,5–14 см завдовжки, опушена щетинкоподібними волосками, на нижньому вузлі з пензликом волосків; колоскові луски до 6–7 см завдовжки; нижня квіткова луска 18–21 мм завдовжки, дві крайові смужки волосків доходять до основи остюка; з трьох дорсальних смужок середня є найдовшою, але не доходить до середини луски; остюк 26–41 см завдовжки, у нижній закрученій частині голий, трохи шершавий, у верхній — пірчастий (19–32 см); гола частина остюка, при цілком стиглих плодах жовтувата. Цвіте у травні. Плодоносить у червні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Зменшення інтенсивності випасу. Заборона діяльності, що пов’язана з порушенням ґрунту. Виявлення та охорона нових популяцій. Можливим є знаходження цього виду на території Карадазького ПЗ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтоутвірне, протиерозійне, декоративне.

Джерело: Основні джерела інформації Клоков, Осычнюк, 1976; ЧКУ, 1996.