Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Пирій ковилолистий - Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski (Agropyron stipifolium Czern. ex Nevski, Elymus stipifolius (Czern. ex Nevski) Melderis; incl. Elytrigia cretacea (Klokov et Prokud.) Klokov et Prokud., E. kotovii Dubovik, E. ninae Dubov

Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski (Agropyron stipifolium Czern. ex Nevski, Elymus stipifolius (Czern. ex Nevski) Melderis; incl. Elytrigia cretacea (Klokov et Prokud.) Klokov et Prokud., E. kotovii Dubovik, E. ninae Dubovik) 

Таксономічна належність: Родина Тонконогові - Poaceae (Gramineae).

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Ендемічний таксономічно складний видовий комплекс на зх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у бас. р. Дон та на Передкавказзі. В Україні — сх. і пд.-сх. р-ни Лівобережного Лісостепу та Степу. Адм. регіони: Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Мк, ?Хс, Зп, Кр.

 

Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski (Agropyron stipifolium Czern. ex Nevski, Elymus stipifolius (Czern. ex Nevski) Melderis; incl. Elytrigia cretacea (Klokov et Prokud.) Klokov et Prokud., E. kotovii Dubovik, E. ninae Dubovik)Чисельність та структура популяцій: У заповідниках популяції повчночленні, займають великі площі, однак поза ними чисельність виду швидко скорочується, особливо під впливом надмірного випасу.

Причини зміни чисельності: Розорювання степів, надмірний випас худоби, розробки кам’янистих порід.

Умови місцезростання: Характерний вид петрофітно-степових фітоценозів, на чорноземах звичайних різного ступеню еродованості, що підстелені лесами, крейдою, вапняками, гранітами та пісковиками. Угруповання союзу Astragalo-Stipion, рідше у складі деградованих угруповань союзу Festucion valesiacae. У бас. Сіверського Дінця — у складі томілярних угруповань класу Helianthemo-Thymetea. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 40–100 см заввишки. Утворює густі дернини з’єднані короткими повзучими гонами. Стебла при основі вкриті бурувато-чорними старими піхвами. Листки спрямовані вгору, сизувато-зелені, вузькі, щетиноподібні, вздовж згорнуті. Колоски тонкі, 8–16 см довжиною, рідкі. Колосочки 3–5-квіткові, притиснуті до осі, дорівнюють відповідним членикам осі, колоскові луски ланцетні, коротші за нижню квіткову. Цвіте і плодоносить у червні–липні. Розмножується насіння і короткими повзучими підземними пагонами.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Європейського червоного списку, Червоного списку МСОП. Охороняється в Українському степовому (відділення «Хомутовський Степ», «Кам’яні Могили») та Луганському (відділення «Стрільцівський Степ») ПЗ, НПП «Святі Гори», низці заказників та пам’яток природи. Слід організувати контроль за станом популяцій, послабити пасовищне навантаження. Заборонено розорювання та терасування степових ділянок, надмірний випас, видобування крейди.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Протиерозійне, ґрунтотвірне. Використовується для селекційної роботи.