Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Язичок зелений Coeloglossum viride (L.) C. Hartm. (Dactylorhiza viridis (L.) R.M.Bateman, Pridgeon et M.W.Chase, Satyrium viride L.)

Coeloglossum viride (L.) C. Hartm. (Dactylorhiza viridis (L.) R.M.Bateman, Pridgeon et M.W.Chase, Satyrium viride L.)

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Рідкісна рослина. Голарктичний, переважно гірський вид. Єдиний представник роду у флорі України.

Ареал виду та його поширення в Україні: Помірний пояс Євразії і Пн. Америки. В Україні трапляється в Карпатах (від низин до субальпійського поясу), на Опіллі, в Розточчі та Гірському Криму. Адм. регіони: Рв, Жт, Кв, Лв, Ів, Зк, Чц, Кр.

 

Coeloglossum viride (L.) C. Hartm. (Dactylorhiza viridis (L.) R.M.Bateman, Pridgeon et M.W.Chase, Satyrium viride L.)Чисельність та структура популяцій: В цілому популяції малочисельні, з низькою щільністю особин (1–3 особина на м2), але трапляються значні за площею та чисельністю популяції.

Причини зміни чисельності: Порушення природних біотопів внаслідок меліоративних робіт, вирубування лісів, випасання худоби, рекреаційного навантаження.

Умови місцезростання: Зростає в листяних та хвойних лісах, серед чагарників, на високогірних луках. Найчастіше трапляється у складі угруповань порядку Nardetalia (кл. Nardo-Callunetea), які формуються на бідних і кислих ґрунтах. Виявлений також на вапнякових відслоненнях в угрупованнях асоціації Thymo-Festucetum saxatilis (кл. Carici rupestris-Kobrisietea bellardii), у складі високотравних ценозів порядку Calamagrostietalia villosae (кл. Betulo-Adenostyletea), в лісових та чагарникових ценозах порядку Vaccinio-Piceetalia excelsae (кл. Vaccinio-Piceetea). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–25 (40) см заввишки, з двічіпальчатороздільними бульбами. Стебло з 3–5 черговими, рівномірно розміщеними, світло-зеленими листками, від овальних до продовгувато-ланцетних, 3–11 см завдовжки та 3–5 см завширшки, верхні листки значно дрібніші за нижні і гостріші. Суцвіття негусте, циліндричне з 10–25 дрібних, від жовтувато-зелених до буруватих квіток. Приквітки лінійно-ланцетні або ланцетні, довші за квітки, або верхні трохи коротші. Листочки оцвітини складені шоломом, губа нагадує звислий язик, трилопатева, середня доля коротша бічних. Шпорка мішечкоподібна (2 мм х 1 мм). Зав’язь сидяча, скручена. У високогірних рослин зовнішні листочки оцвітини і зав’язь часто пурпурові або буруваті. Цвіте в травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується переважно насінням, зрідка вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському БЗ, Кримському і «Ґорґани» ПЗ, НПП «Синевир», «Ужанський » та Карпатський. Необхідний контроль за станом популяцій. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Лікарське.

Джерело: Основні джерела інформації Вахрамеева, Денисова, Никитина, Самсонов, 1991; Каталог раритетного біорізн. заповід. і націон. парків України, 2002; Мосякін, Тимченко, 2006; Орлов, 2005; Собко, 1989; ЧКУ, 1996; Zahulskyy, 2000.