Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Рутвиця смердюча Thalictrum foetidum L.

Thalictrum foetidum L.

Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Реліктовний вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Континентальні регіони Азії з іррадіацією в Європу. Зх. Поділля (Товтровий кряж), Розточчя, Опілля, Прикарпаття. Адм. регіони: Лв, Ів, Тр, Чц, Хм.

 

Thalictrum foetidum L.Чисельність та структура популяцій: Популяції невеликого розміру, нечисленні, насіннєве відновлення пригнічене. Структура популяцій не досліджена.

Причини зміни чисельності: Обмеженість екотопів. Вузька екологоценотична амплітуда центральноазійського виду, що займає найбільш ксеротичні екотопи, надмірне навантаження (розробка вапняків, терасування схилів, заліснення, випасання худоби).

Умови місцезростання: Добре інсольовані кам’янисті, сухі пд. схили на збіднених дерново-карбонатних ґрунтах (рендзинах), виходах корінних порід, відслоненнях вапняків, гіпсів, доломітів. Угруповання кам’янистих степів порядку Stipo pulcherrimae-Festucetalia pallentis. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна короткозалозистоопушена рослина 10–50 см заввишки, з короткими кореневищами. Стебло безрозеткове, прямостояче. Листки в обрисі яйцеподібні, тричі-, чотирипірчасті, кінцеві частки яйцеподібні, затуплені; склероморфні. Суцвіття волоть. Квітки фіолетово-зелені, численні, пониклі. Цвіте у липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в ПЗ «Медобори», НПП «Вижницький», «Подільські Товтри». Заборонено знищення місць зростання (терасування та заліснення схилів).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в Національному ім. М.М. Гришка, та Донецькому ботанічних садах НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративний, отруйний.

Джерело: Основні джерела інформації Екофлора України, 2004; Определитель высших растений Украины, 1987; Флора УРСР, 1953; ЧКУ, 1996.