Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Сон лучний (с. чорніючий, с. богемський) - Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l. (incl. P. bohemica (Skalický) Tzvelev = P. pratensis (L.) Mill. subsp. bohemica Skalický; P. dacica (Rummelsp.) Tzvelev; P. donetzica Kotov; P. nigricans auct. non Stöerck

Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l. (incl. P. bohemica (Skalický) Tzvelev = P. pratensis (L.) Mill. subsp. bohemica Skalický; P. dacica (Rummelsp.) Tzvelev; P. donetzica Kotov; P. nigricans auct. non Stöerck, nom. illeg.; P. ucranica (Ugr.) Wissjul.) Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Центральноєвропейський поліморфний вид на пд. межі ареалу. У межах цього видового комплексу виділяють численні сегрегатні види та внутрішньовидові таксони.

Ареал виду та його поширення в Україні: Балкани, Середня та Сх. Європа (зх.). В Україні — більша частина територій в лісовій, а також в лісостеповій та степовій (спорадично) зонах, крім крайніх зх. р-нів і Криму. Адм. регіони: ?Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Чц, Хм, Вн, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Мк, Хс.

 

Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l. (incl. P. bohemica (Skalický) Tzvelev = P. pratensis (L.) Mill. subsp. bohemica Skalický; P. dacica (Rummelsp.) Tzvelev; P. donetzica Kotov; P. nigricans auct. non Stöerck, nom. illeg.; P. ucranica (Ugr.) Wissjul.)Чисельність та структура популяцій: Популяції чисельні, але їх кількість в останній час зменшується.

Причини зміни чисельності: Терасування схилів при лісорозведенні, розорювання лучних степів, випасання, зривання квітів на букети, випалювання трави, витоптування.

Умови місцезростання: Кислі та лужні піщані, силікатні ґрунти, крейдяні та вапнякові відслонення, нерідко з виходами гранітів у соснових лісах, на узліссях, лучно-степових трав’яних схилах. Угруповання кл. Festucetea vaginatae, Festuco-Brometea, Vaccinio Piceetea (Pulsatillo-Pinetea). Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–40 см заввишки з товстим, кореневищем і прямостоячим, одноквітковим, густо-м’яковолосистим, напіврозетковим стеблом. Листки тричі пірчасторозсічені, опушені, прикореневі довгочерешкові, з’являються до цвітіння або під час цвітіння; верхні листки (3) зростаються основами в дзвоникоподібну обгортку (покривало) з лінійними, м’яко-волосистими частками. Квітка поникла, вузька дзвоникоподібна, 2–4 см в діаметрі, з 6 яйцеподібних або широко-яйцеподібних, темно-фіолетових, зовні пухнастих листочків оцвітини. Цвіте у квітні–травні; плодоносить у червні. Плодики волосисті. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у НПП «Подільські Товтри», «Святі гори», в ПЗ: Канівському, Українському степовому, Луганському, Чорноморському БЗ, РЛП: «Міжрічинському» та «Гранітно-Степове Побужжя», та інших об’єктах ПЗФ. Заборонено зривання рослин, випалювання сухої трави, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в ботанічних садах: Донецькому НАН України, Криворізькому НАН України, Дніпропетровського та Одеського ун-тів, дендропарку БЗ «Асканія Нова».

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, отруйне.