Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Астрагал сизий Astragalus glaucus M.Bieb. (A. dealbatus Pall., A. tarchankuticus Boriss.)

Astragalus glaucus M.Bieb. (A. dealbatus Pall., A. tarchankuticus Boriss.)

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Балкансько-причорноморський ендемік на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середземномор’я (Балкани), Причорномор’я. В Україні трапляється у Причорномор’ї (Одеська обл.) — дуже рідко, у Криму — спорадично, місцями часто (Тарханкутський п-ів). Адм. регіони: Од, Кр.

 

Astragalus glaucus M.Bieb. (A. dealbatus Pall., A. tarchankuticus Boriss.)Чисельність та структура популяцій: Спеціально не досліджувалися. Трапляється невеликими групами на схилах з ценотично відкритими угрупованнями, а також у складі степових угруповань на кам’янистих осипищах.

Причини зміни чисельності: Освоєння територій, забудова та інтенсивне рекреаційне навантаження, порушення поновлення виду, елімінація насіння з локалітету внаслідок зміни режиму стоку на схилах з синантропізованою рослинністю.

Умови місцезростання: Сухі вапнякові та крейдяні відшарування, степові схилі. Здебільшого в угрупованнях кл. Festuco-Brometea, союз Astragolo-Stipion; кл. Onosmo polyphyllae-Ptilostemonetea. Ксерофіт, кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущ (20)30–40 см заввишки, з потужним дерев’янистим підземним кореневищем; стовбурці 7–24 см завдовжки, товсті, у нижній частині галузисті, вкриті коричнюватою корою; річні стебла 4–10 см завдовжки, деколи вкорочені до 1,5–2 см, густо й притиснуто білопухнасті, всі решта частин рослини притиснуто біловолосисті; прилистки вільні, ланцетні; листки 3–6 см завдовжки; листочки 3–6 парні, ланцетні, ланцетно-еліптичні або ланцетновидовжені, 1–2,5 см завдовжки, 3–6 мм завширшки, гострі, рідше тупі. Квітконоси в (1,5) 2 рази довші за листки; китиці головчасті, досить щільні, 2–5 см завдовжки, 7–18-квіткові, широкоовальні; приквітки лінійні або ланцетні, біло- й чорноволосисті, чашечка трубчаста, густо відстовбурчено та жорсткувато біло- та дуже слабо чорноволосиста; зубці ниткоподібні, у двічі-тричі коротші від трубки; віночок білуватий. Боби сидячі, видовжені, на верхівці витягнуті в косий, шилоподібний носик, твердошкірясті, недовго напіввідстовбурчено біложорсткомохнаті, двогніздні. Цвіте в травні– липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Спеціальні заходи охорони не здійснювалися. Необхідним є вивчення особливостей великого життєвого циклу виду, структури популяцій та моніторинг їх стану. Доцільно створити заказники в місцях виростання виду. Заборонено порушення місць зростання, забудова територій.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтозахисне.

Джерело: Основні джерела інформації Рифф, 2004; Флора СССР, 1946.