Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Солодка гола Glycyrrhiza glabra L. (G. glandulifera Waldst. et Kit.; G. hirsuta Pall.)

Glycyrrhiza glabra L. (G. glandulifera Waldst. et Kit.; G. hirsuta Pall.)

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Древньосередземноморський вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Ср. і Сх. Європа, Зх. Сибір, Кавказ, Мала Азія, Іран, Ср. Азія. В Україні зрідка на пд. степової зони, переважно в прибережних р-нах Азовського та Чорного морів. Адм. регіони: Дц, Лг, Хс, Зп, Кр.

Glycyrrhiza glabra L. (G. glandulifera Waldst. et Kit.; G. hirsuta Pall.)

Чисельність та структура популяцій: Популяції незначні за площею — до кількох гектарів. У Херсонській обл. та АР Крим трапляється поодиноко або невеликими заростями. У значній кількості — у відділенні «Хомутовський степ» Українського степового ПЗ та на Білосарайській косі. На Бердянській косі зарості G. glabra займають площу 5–6 га з проективним покриттям 55–65%. На території пам’ятки природи Дальні Макорти на площі 2,5–3 га проективне покриття виду складає 35–40%. В інших популяціях участь виду менша.

Причини зміни чисельності: Розорювання цілинних земель, надмірна заготівля лікарської сировини (коренів).

Умови місцезростання: Солонцюваті місця, піщані ґрунти або піщанодрібночерепашкові наноси, приморські схили, в угрупованнях союзу Lepidion latifolii кл. Crypsietea aculeаtae. На Обіточній косі формує монодомінантні угруповання союзу Glycyrrhizion glabrae кл. Glycyrrhizetea glabrae.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Рослина майже гола або розсіяно коротко-опушена, з товстими підземними кореневищами. Стебла 50–120 см заввишки, прямостоячі, здебільшого розгалужені. Листки непарнопірчасті, до 20 см завдовжки, з 9–17 овальних або довгастояйцеподібних листочків, до 4 см завдовжки, на верхівці з вістрячком. Китиці видовжені, 6–12 см завдовжки, на квітконосах до 7 см завдовжки. Чашечка залозисто-опушена, її зубці дорівнюють трубочці. Віночок близько 1 см завдовжки, білувато-лілуватий; прапорець яйцеподібний або еліптичний, поступово звужений в коротенький нігтик. Боби 1,5–3 см, видовжені, голі, 2–6-насінні. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні–серпні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Контроль стану популяцій та створення заказника на Арабатській стрілці. У зв’язку з цінними лікарськими властивостями і пов’язаним з цим інтенсивним знищенням необхідне розведення в культурі. Охороняють в Азово-Сиваському НПП, відділенні «Хомутовський степ» Українського степового ПЗ, заказниках: «Коса Обіточна» (Запорізька обл.), «Бердянський», «Білосарайська коса» (Донецька обл.), на території пам’ятки природи «Дальні Макорти» (Запорізька обл.). Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Є спроби вирощування в культурі.

Господарське та комерційне значення: Лікарське, харчове, кормове, технічне.

Джерело: Основні джерела інформації Зайко, 1980; Иванов, Кочербокова, 1956; Кондратюк, Гумеч, Кусков, 1985; Круганова, 1955; Ловеліус, Кала- чова, 1990; Муравьев, Соколов, 1966; Остапко, 2001.