Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Пухирник брема Utricularia bremii Heer (U. minor L. subsp. bremii (Heer) Nyman)

Utricularia bremii Heer (U. minor L. subsp. bremii (Heer) Nyman) 

Таксономічна належність: Родина Пухирникові — Lentibulariaceae.

Природоохоронний статус виду: Зниклий в природі.

Наукове значення: Реліктовий вид на пн.-сх. межі ареалу; комахоїдна рослина, що живиться дрібними водними безхребетними тваринами.

Ареал виду та його поширення в Україні: Вид з субатлантично-європейським типом ареалу. Поширений в Середній та Атлантичній Європі. Відомо єдине місцезнаходження виду за гербарними зборами А. Маргіттая 1920-х рр. в болоті Чорний Мочар (Серне Мочар) між містами Мукачево та Берегово на Закарпатті. Адм. регіон: Зк.

 

Utricularia bremii Heer (U. minor L. subsp. bremii (Heer) Nyman)Чисельність та структура популяцій: Єдиний, відомий локалітет виду втрачений внаслідок осушення всіх болотних та перезволожених територій в ур. Чорний Мочар у 1950–1960-х рр. та переведення їх під сільськогосподарські угіддя.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда. Лімітується в першу чергу антропогенними факторами: осушення боліт, евтрофікація та трансформація водойм, відсутністю екотопів відповідного типу.

Умови місцезростання: Озерця серед сфагнових боліт, невеликі мілкі непроточні дистрофні водойми з постійним або періодично змінним рівнем води від 5 до 30(40) см. При спаді води може утворювати наземну форму. Є характерним видом союзу Sphagno-Utricularion (порядок Utricularietalia intermedio-minoris), може траплятися в угрупованнях союзів Hydrocharition, Lemnion minoris (кл. Lemnetea). Гідрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Плейстофіт. Багаторічна комахоїдна водна рослина, що плаває в товщі води. Пагони двох типів: довші (5–20 см), зелені, плаваючі, розгалужені, з округлими в обрисі листками 3 х 2 см, кілька разів вилчасто розділеними на 10–25 лінійних дольок, з ловчими пухирцями (до 10) та коротші безбарвні, ниткоподібні, переважно, нерозгалужені пагони 2–6 см завдовжки, з 1–8 пухирцями, що на мілководді розміщуються по дну водойми. Квітконос безбарвний, до 50 см завдовжки, з 2–5 лускоподібними приквітниками під суцвіттям, виноситься на поверхню води. Суцвіття китиця з 2–13 квіток. Віночок оцвітини з двогубим відгином, 8–10 мм, лимонно-жовтий з червоними смужками, верхня губа плоска, нижня — велика, округла, плоска; шпорка коротка. Коробочка куляста. Цвіте у червні–серпні. Розмножується вегетативно (туріонами) та дуже рідко — насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідні пошуки нових місцезростань виду на інших територіях. Можлива репатріація виду після проведення циклу робіт з ревіталізації окремих ділянок в ур. Чорний Мочар. У випадку знаходження виду заборонено зміну гідрологічного режиму екотопу.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Основні джерела інформації Макрофиты — индикаторы изменений природ- ной среды, 1993; Флора УРСР, 1961; Domin, 1928; Šipošová, Otahelová, 1997.