Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Пізоліт безкореневий - Pisolithus arrhizus (Scop.: Pers.) S. Rauschert [Scleroderma tinctorium Pers., Pisolithus tinctorius (Micheli: Pers.) Coker et Couch, Pisolithus arenarius Alb. et Schw.]

Pisolithus arrhizus (Scop.: Pers.) S. Rauschert [Scleroderma tinctorium Pers., Pisolithus tinctorius (Micheli: Pers.) Coker et Couch, Pisolithus arenarius Alb. et Schw.]

Таксономічна належність: Родина Склеродермові — Sclerodermataceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Аридний вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європа, Азія, Пн. Америка, Африка, Австралія та Нова Зеландія. В Україні поодинокі місцезнаходження гриба у Лівобережному Лісостепу, Лівобережному та Старобільському злаково-лучних Степах, Правобережному та Лівобережному злакових Степах, на Пд. березі Криму. Адм. регіони: Пл, Хр, Од, Хс, Кр.

 

Pisolithus arrhizus (Scop.: Pers.) S. Rauschert [Scleroderma tinctorium Pers., Pisolithus tinctorius (Micheli: Pers.) Coker et Couch, Pisolithus arenarius Alb. et Schw.]Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці, зрідка групами з 2–3 плодових тіл.

Причини зміни чисельності: Руйнування місць зростання через вирубування насаджень на піщаних ґрунтах; шкоди грибу завдають навіть рубки-очищення.

Умови місцезростання: Піщані або щебенисті ґрунти в сосновому та дубовому рідколіссі або в березових гайках аридних регіонів.

Загальна біоморфологічна характеристика: Плодові тіла булавоподібні або грушоподібні, у верхній спороносній частині неправильно кулясті, 2–11 см у діаметрі, сидячі або до основи ніжкоподібно видовжені, 1–8 см завтовшки, довжина нижньої частини різноманітна, з коренеподібним розгалуженим виростом — несправжньою ніжкою, більша частина якої занурена в ґрунт. Перидій тонкий, гладенький, часто горбкуватий, дуже ламкий, в молодому віці вохряно-жовтий, згодом жовто-коричневий, червоно-оливковий або темно-коричневий. Глеба спочатку водяниста, біла або жовтувата, згодом коричнева, розпадається на декілька перидіол, нерівних, горохоподібних, кутастих, гладеньких спочатку сірчаножовтих, потім червонувато-коричневих або темно-коричневих. Спори кулясті, 7–10 мкм у діаметрі, з блискучою краплею олії, бородавчасті, вохряні, червонувато-коричневі або умброво-коричневі. Поміж спорами трапляються безбарвні септовані нитки зачаткового капіліцію. Утворює плодові тіла в серпні–жовтні. Мікоризоутворювач.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Чорноморському БЗ (ІваноРибальчанська ділянка), Українському степовому ПЗ (відділення «Хомутовський степ») та Карадазькому ПЗ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Формує мікоризу з такими важливими в Україні лісоутворюючими культури, як дуб та сосна.

Джерело: Основні джерела інформації Визначник грибів України, 1979; Зерова, 1959; Ге- люта та ін., 2006; Клюшник, 1952; Ребриев, 2002; Сосин, 1973; Срединский, 1873.