Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Айстра альпійська Aster alpinus L.

Aster alpinus L.

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Циркумполярний аркто-альпійський вид, диз’юнктивно поширений у Євразії, у Пн. Америці представлений окремим підвидом (subsp. vierhapperi Onno). У горах Середньої Європи досить рідкісний. В Україні — Карпати (Свидовець, Мармарош, Чорногора та Чивчин). Адм. регіони: Ів, Зк.

 

Aster alpinus L.Чисельність та структура популяцій: Відомі поодинокі локалітети (близько 10). Для більшості популяцій характерні неповночленні вікові спектри, без ювенільних та імматурних рослин насінневого походження, проте часто наявні такі рослини вегетативного походження. Чисельність у межах 5–15 рослин на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Випасання худоби та інші прояви господарської діяльності людини, у тому числі зривання на букети та викопування рослин для озеленення.

Умови місцезростання: Субальпійський та альпійський пояси на висоті 1200–2000 м н.р.м., на схилах різної експозиції, переважно на слабко задернованих ділянках, у розщелинах скель, на осипищах та «полицях», в асоціаціях Achilleo (schurii)Dryadetum, Saxifrago (paniculatae)-Festucetum versicoloris, Thymo-Festucetum amethystinae та ін. (кл. Carici rupestris-Kobresietea bellardii, Elyno-Seslerietea). Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з довгими горизонтальними та короткими висхідними кореневищами, мичкуватою кореневою системою й висхідними напіврозетковими надземнимии пагонами 5–25 см заввишки, які несуть верхівкові поодинокі кошики 2–5 см діаметром, крайові квітки з бузково-фіолетовою оцвітиною, серединні квітки з жовтою оцвітиною. Більшість листків зосереджена у прикореневих розетках, частина їх розташована на стеблах, усі листки короткочерешкові, з суцільними яйцеподібно-лопатчастими збіжними пластинками 5–8 см х 10–20 мм. Цвіте у липні– серпні, плодоносить у серпні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському БЗ. Доцільно встановити режим заповідності на Чивчині та моніторинг найбільш вразливих популяцій, зокрема, на Мармароші та Чорногорі. Заборонено збирання рослин та порушення місць зростання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Широко культивують у ботанічних садах, альпінаріях та на приватних ділянка.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Основні джерела інформації Зиман, 1997; Карпатські сторінки «Червоної кни- ги України», 2002; Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; Собко, 1993; ЧКУ, 1996; Чорней, Буджак, 2003; Чопик, 1976.