Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Відкасник осотоподібний Carlina cirsioides Klokov (C. acaulis L. subsp. simplex auct. non Nym., C. transsilvanica auct. non Schur, C. acaulis subsp. acaulis var. alpina auct. non Jacq.)

Carlina cirsioides Klokov (C. acaulis L. subsp. simplex auct. non Nym., C. transsilvanica auct. non Schur, C. acaulis subsp. acaulis var. alpina auct. non Jacq.)

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Ендемічний вид з вузькою екологоценотичною амплітудою.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середня Європа (Польща, Україна — зх. й Правобережна частини). Спорадично трапляється у пд. частині Полісся та на Поділлі. Адм. регіони: Жт, Кв, Лв, Тр, Хм, Вн.

 

Carlina cirsioides Klokov (C. acaulis L. subsp. simplex auct. non Nym., C. transsilvanica auct. non Schur, C. acaulis subsp. acaulis var. alpina auct. non Jacq.)Чисельність та структура популяцій: Популяції малочисельні, але іноді займають площу до кількох десятків гектарів. Насіннєве поновлення задовільне, але насіннєва продуктивність порівняно низька через відсутність ефективного запилення.

Причини зміни чисельності: Освоєння степових схилів, надмірний випас, випалювання, створення кар’єрів, заліснення тощо.

Умови місцезростання: Степові та лучно-степові схили, здебільшого південної експозиції, узлісся. В угрупованнях кл. Festuco-Brometea, рідше — MolinioArrhenatheretea. Ксерофіт, гемікальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Корінь стрижневий. Стебла поодинокі або по два, 15–50 см заввишки, прямостоячі, прості, клочкувато-павутинисті, бруднопурпурові, густо улиснені, з одним кошиком. Листки від пірчасторозсічених до пірчастороздільних, деякі пірчастонадрізані, в обрисі довгасто-еліптичні, 11–45 см завдовжки і 7–15 см завширшки, світло-зелені, жорсті, черешкові, з коричнювато-пурпуровим черешком, павутинисті з обох боків; їхні бокові сегменти в кількості 4–10 пар, пальчастонадрізані, з довгастоланцетними лопатями, по краях колючозубчасті. Кошик 9–13 см діаметром; верхівкові листки підпирають кошик, з широкими черешками й розгалуженими колючками; зовнішні листочки обгортки сидячі, колючо загострені, довгасті, темно-бурі; середні яйцеподібно- або вузьколанцетні, тонкозагострені, зовні буруватокоричневі, павутинисті; внутрішні лінійні або вузьколінійні, жовтуваті, з зовнішнього боку бурувато-пурпурові; віночки 11–13 мм завдовжки, жовтуваті. Сім’янки довгасті, темно-сірі, густоволосисті, на верхівці по краю з кільцем волосків, чубок 14–17 мм завдовжки. Цвіте у серпні–вересні, плодоносить у лютому–березні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червого списку. Охороняється у заказниках і пам’ятках природи Пн. Поділля («Гора Лиса та гора Сипуха», «Гора Макітра»та ін.) та Опілля («Голицький»), НПП «Галицький». Заборонено несанкціоноване викошування та випалювання, збирання рослин, заліснення схилів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботсаду Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, протиерозійне.

Джерело: Основні джерела інформації Заверуха, Андриенко, Протопопова, 1983; Флора УРСР, 1962.