Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Волошка білоперлинна Centaurea margarita-alba Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. margarita-alba (Klokov) Dostál; C. margaritalba Klokov, ortho)

Centaurea margarita-alba Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. margarita-alba (Klokov) Dostál; C. margaritalba Klokov, ortho)

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: виду Вузьколокальний стенотопний ендемік, представник реліктового комплексу перлистих волошок.

Ареал виду та його поширення в Україні: Нижнє Побужжя. В останнє десятиліття вид повністю зник з околиць м. Миколаєва (лівий берег Бузького лиману, мікрорайон «Ліски»). Його нові місцезнаходження виявлено біля с. Ковалівка Миколаївського р-ну, с. Баловне Ново-Одеського р-ну та с. Михайло-Ларине Жовтневого р-ну. Адм. регіон: Мк.

 

Centaurea margarita-alba Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. margarita-alba (Klokov) Dostál; C. margaritalba Klokov, ortho)Чисельність та структура популяцій: Локальні популяції займають площу 30– 40 га, просторова структура компактнодифузного типу, чисельність нестабільна, декілька десятків тисяч генеративних особин. У віковому спектрі переважають особини генеративної фази.

Причини зміни чисельності: Ізольованість і генотипна одноманітність популяцій, стенотопність, біологічне старіння і поглинання виду в процесі гібридизації з Centaurea diffusa Lam., знищення первинних місць зростання, забудова, розорювання і заліснення піщаних арен та лісових галявин, пасквальні та рекреаційні навантаження.

Умови місцезростання: Піщані арени в заплаві р. Пд. Буг в угрупованнях кл. Festucetea vaginatae. Ксерофіт. Псамофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Дворічник або озимий однорічник 50–150 см заввишки. Стебла прямостоячі, від середини дуже розгалужені, як і листки густопавутинисті. Листки пірчасторозсічені на вузьколінійні сегменти. Обгортки кошиків кулясті, придатки їх листочків перлинно-білі, шовковисті, часто з світлобурою смужкою по кілю, яка біля основи розширюється в інтенсивніше забарвлену рудувату цятку. Зовнішні лійкоподібні квітки кошика рожеві або пурпурові, внутрішні трубчасті блідорожеві. Сім’янки світлобурі. Цвіте у червні–вересні. Плодоносить у липні–жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. У 2005 р. затверджено «План дій зі збереження перлистих волошок на Миколаївщині». Охороняється у заповідному урочищі «Андріївське» та заказнику «МихайлоЛаринський». Необхідні відновлення популяцій, репатріація в первинні біотопи, культивування в ботанічних садах. Заборонено забудову, заліснення галявин і відкритих ділянок піщаного степу, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтозахисне.

Джерело: Основні джерела інформації Деркач, 2005, 2006; Клоков, 1935; Крицька, Деркач, 1991; Собко, Крицкая, 1973; Флора европейской части СССР, 1994; Флора УРСР, 1965; ЧКУ, 1996.