Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Волошка пачоського Centaurea paczoskii Kotov ex Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. paczoskii (Kotov ex Klokov) Dostál; C. gerberi auct. non Steven)

Centaurea paczoskii Kotov ex Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. paczoskii (Kotov ex Klokov) Dostál; C. gerberi auct. non Steven) 

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Нижньоінгулецький псамофітно-долинний неоендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пониззя Інгульця: по лівому березі в околицях с. Заповіт та Новогреднєве (Херсонська обл.); на правому березі — при впадінні р. Вісунь в околицях с. Яковлівки (Миколаївська обл.). Адм. регіони: Мк, Хс.

 

Centaurea paczoskii Kotov ex Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. paczoskii (Kotov ex Klokov) Dostál; C. gerberi auct. non Steven)Чисельність та структура популяцій: Відомий лише з трьох неподалік розташованих піщаних масивів в пониззі Інгульця загальною площею менше 5 км2. В цілому чисельність виду низька, стан та відтворення популяції незадовільні, однак детальні сучасні дані щодо стану та чисельності популяції відсутні.

Причини зміни чисельності: Розробка кар’єрів добування піску, штучне заліснення та розорювання піщаних масивів, надмірний випас, зривання рослин на букети.

Умови місцезростання: Зростає по слабкогорбистих середньозарослих пісках із незначним антропогенним навантаженням в пониззі річки Інгулець. Є характерним компонентом псамофітностепових угруповань кл. Festucetea vaginatea. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Дворічна трав’яна рослина 35–50 см заввишки. Стебла від середини розгалужені, разом з листками трохи павутинисті. Листки пірчасто- та (нижні) тричі пірчасторозсічені. Суцвіття кошик. Обгортка майже куляста, її листочки жовтуваті, придатки трохи опуклі, жовті, при основи часто з трикутною темнопурпуровою плямою. Квітки світложовті. Плід білувата або бурувата сім’янка 3,5–5 мм завдовжки. Цвіте у серпні–вересні. Плодоносить у вересні– жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Необхідне проведення сучасних популяційних досліджень, обстеження Нижньоінгулецьких пісків з метою виявлення ділянок, придатних для створення резервату в місцях зростання виду та його репатріації, введення в культуру в ботанічних садах. Заборонено добування піску, освоєння територій, їх розорювання чи заліснення, проведення надмірного випасу, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне, протиерозійне.

Джерело: Основні джерела інформації Клоков, 1935; Пачоский, 1927; Флора УРСР, 1965; Хорология флоры Украины, 1986; ЧКУ, 1996.