Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Волошка первинноперлинна Centaurea protomargaritacea Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. protomargaritacea (Klokov) Dostál)

Centaurea protomargaritacea Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. protomargaritacea (Klokov) Dostál)

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Вузьколокальний стенотопний ендемік, представник зникаючого комплексу нижньобузьких пісків.

Ареал виду та його поширення в Україні: Лівий берег Бузького лиману між Ожарською та Кривою косами, лісові урочища «Балабанівка» та «Галицинівка» (Жовтневий р-н Миколаївської обл.). Адм. регіон: Мк.

 

Centaurea protomargaritacea Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. protomargaritacea (Klokov) Dostál)Чисельність та структура популяцій: Популяції займають площу 10–15 га, локальні з компактно-дифузним типом розміщення рослин, чисельність — декілька десятків тисяч особин. Популяції нестабільні з негативною динамікою; в локалітетах на 100 м2 наявні (33) 90–105 (125) генеративних особин. Насіннєве поновлення на відкритих ділянках задовільне. Серед затінених лісопосадок, рівень семифікації знижується.

Причини зміни чисельності: Генетична ізольованість популяцій. Використання первинних оселищ виду під дачі, лісопосадки, негативний вплив Миколаївського глиноземного заводу.

Умови місцезростання: Відкриті піщані арени на березі Бузького лиману в угрупованнях кл. Festucetea vaginatae. Вид знаходиться під інтенсивною дією антропогенного фактору. Ксерофіт. Псамофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Дворічник або озимий однорічник 40–130 см заввишки. Стебла прямостоячі, дуже розгалужені, як і листки негустопавутинисті. Листки пірчастосто-розсічені на вузьколінійні сегменти. Обгортки кошиків яйцеподібно-кулясті, придатки їх листочків жовтуваті або світло-коричневі, шовковисті з інтенсивніше забарвленою, коричневою центральною частиною. Зовнішні лійкоподібні квітки кошика світло-рожеві або рожеві; внутрішні, трубчасті, світло-рожеві або рожеві. Сім’янки чорнуваті з білуватими смужками по ребрах. Цвіте у червні–вересні. Плодоносить у серпні –жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: У 2005 р. затверджено «План дій зі збереження перлистих волошок на Миколаївщині». Охороняється у заказнику «Балабанівка», пам’ятці природи «Старогаліцинівська». Необхідне створення насіннєвих ділянок з наступною реінтродукцією виду в первинні біотопи, культивування в ботанічних садах, моніторинг популяцій, дотримання режиму охорони. Заборонено знищення первинних оселищ, створення лісових насаджень на галявинах і відкритих ділянках піщаного степу, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтозахисне.

Джерело: Основні джерела інформації Деркач, 2005; Клоков, 1935; Крицька, Деркач, 1991; Собко, Крицкая, 1973; Флора европейской части СССР, 1994; Флора УРСР, 1965; ЧКУ, 1996.