Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Волошка перлиста Centaurea margaritacea Ten.

Centaurea margaritacea Ten.

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Вузьколокальний вид, представник зникаючого комплексу нижньобузьких пісків.

Ареал виду та його поширення в Україні: Нижнє Побужжя. Зараз повністю зник на р. Пд. Буг біля с. Петрове-Солониха Миколаївського р-ну (locus classicus). Єдиний на сьогодні локалітет виявлений на лівому березі р. Інгул в околицях c. Мішкове-Погорілове Жовтневого р-ну Миколаївської обл. Адм. регіон: Мк.

 

Centaurea margaritacea Ten.Чисельність та структура популяцій: Популяції займають площу 5–7 га, їх просторова структура компактно-дифузного типу, чисельність нестабільна, 4–5 тис. генеративних особин. У віковому спектрі переважають особини генеративної фази. Насіннєве поновлення задовільне.

Причини зміни чисельності: Ізольованість популяцій, мала екологічна пластичність. Забудова, розорювання і заліснення піщаних арен та галявин, надмірне випасання та рекреація.

Умови місцезростання: Відкриті (прирічкові) піски у заплавах рр. Пд. Буг та Інгул. Угруповання кл. Festucetea vaginatae. Ксерофіт. Псамофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Дворічник або озимий однорічник 40–120 см заввишки. Стебла прямостоячі, від середини дуже розгалужені, як і листки густо-павутинисто опушені. Листки пірчасторозсічені на вузьколінійні сегменти. Обгортки кошиків кулясті, до 20 мм завдовжки, золотисті від однокольорових шовковисто-кремових придатків їх листочків. Зовнішні лійкоподібні квітки кремові, внутрішні трубчасті — майже білі. Сім’янки світло-бурі. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку, Червоного списку МСОП. У 2005 р. Миколаївської обласною радою затверджено «План дій зі збереження перлистих волошок на Миколаївщині». Охороняється у заказнику місцевого значення «МішковоПогорілове». Необхідні моніторинг популяцій, відновлення втрачених та покращення існуючих популяцій, створення первинних культур для наступного переселення їх у природня місцезростання. Заборонено забудову оселищ виду, створення штучних лісових насаджень на вілкритих ділянках, де збереглися життєздатні популяції виду, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтозахисне.

Джерело: Основні джерела інформації Деркач, 2005, 2006; Клоков, 1935; Ильин, 1927; Крицька, Деркач, 1991; Мосякін, 1999; Флора европейской части СССР; 1994; Флора УРСР, 1965; ЧКУ, 1996; Walter, Gillet, 1998.