Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Жовтозіля бессера Senecio besserianus Minder. (Tephroseris besserianus (Minder.) Czer., T. aurantiaca auct. non (Hoppe ex Willd.) Griseb. ex Schenk)

Senecio besserianus Minder. (Tephroseris besserianus (Minder.) Czer., T. aurantiaca auct. non (Hoppe ex Willd.) Griseb. ex Schenk) Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Волино-подільський ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Волинська (пд. частина) і Подільска (пн.-зх. Поділля та Опілля) височини. Відомо лише три локалітети виду: два в межах ҐолоґороКременецького кряжу й одне на Опіллі. Наявні в літературі вказівки для Волинської обл. є сумнівними. Адм. регіони: ?Вл, Лв, Тр.

 

Senecio besserianus Minder. (Tephroseris besserianus (Minder.) Czer., T. aurantiaca auct. non (Hoppe ex Willd.) Griseb. ex Schenk)Чисельність та структура популяцій: Локальні популяції дуже малочисельні, але повночленні й стабільні. Дослідження зміни структури популяцій та динаміки не проводилися.

Причини зміни чисельності: Відомі локалітети, крім локалітету в заказнику «Голицький», зазнають значного антропогенного впливу: випас, викошування, випалювання. Вплив цих чинників на структуру й динаміку популяцій виду невідомий.

Умови місцезростання: Лучно-степові ділянки, післялісові остепнені луки на схилах на малопотужних рендзинах, або, рідше, на задернованих слабоопідзолених світло-сірих ґрунтах. Переважно в угрупованнях кл. Festuco-Brometea (союз Cirsio-Brachypodion pinnati). Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з укороченим кореневищем. Стебла прямі, 40–65 см заввишки, прості, борозенчасті, з червонувато-фіолетовими смугами, злегка павутинисто-волосисті або майже голі. Прикореневі та найнижчі стеблові листки овальні або видовжено-овальні, з добре розвиненими черешками; по краю неглубоко-нерівногородчасті або майже цілокраї, голі, рідше злегка павутинисті; середні листки сидячі або з короткими черешками, обернено-ланцетні або видовжені, верхні сидячі, майже лінійні, дрібні. Кошиків 3–6 (10), 10–15 мм завширшки, зібрані в зонтикоподібні щитки; обгортка при основі павутинисто-шерстиста, однорядна; її листочки лінійні або лінійно-довгасті, червонуватобуруваті, на вepxiвцi темно забарвлені, торочкуваті; язичкові квітки слабо розвинені, інколи відсутні; трубчасті квітки численні, 7–10 мм завдовжки, червонувато-помаранчові. Сім’янки видовжені, звужені на кінцях, коричнюваті, густо опушені; чубок у два–три рази довший за сім’янку. Цвіте у червні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється на території заказника «Голицький» (Тернопільська обл.). Необхідні комплексні популяційно-екологічні дослідження виду, а також надання охоронного статусу всім відомим локалітетами. Доцільно вирощувати у ботанічних садах. Заборонено збирання рослин, неконтрольоване випасання, рекреація, випалювання, руйнування екотопів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Основні джерела інформації Заверуха, 1985; Флора европейской части СССР, 1994; Флора УРСР, 1962.