Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Короличка пізня Leucanthemella serotina (L.) Tzvelev. (Chrysanthemum serotinum L., Leucanthemum serotinum (L.) Stank, Tanacetum serotinum (L.) Sch. Bip.)

Leucanthemella serotina (L.) Tzvelev. (Chrysanthemum serotinum L., Leucanthemum serotinum (L.) Stank, Tanacetum serotinum (L.) Sch. Bip.) Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Подунайсько-паннонський ендемік з диз’юнктивним поширенням на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд.-Сх. Європа. В Україні — на Закарпатській низовині в заплаві р. Латориця (від с. Драгиня до державного кордону), уздовж стариць р. Тиса в околицях м. Чоп, у дельті Дунаю. Вказується для Полісся (Київська обл., с. Поліське, берег р. Уж). Адм. регіони: ?Кв, Зк, Од.

 

Leucanthemella serotina (L.) Tzvelev. (Chrysanthemum serotinum L., Leucanthemum serotinum (L.) Stank, Tanacetum serotinum (L.) Sch. Bip.)Чисельність та структура популяцій: На Поліссі потребує підтвердження. Стан популяцій дунайського локалітету невідомий. У заплаві р. Латориці спорадично трапляється поодинокими особинами й невеликими мікролокусами, з чисельністю до кількох сотень особин. Популяційні параметри не досліджені.

Причини зміни чисельності: Осушення та розорювання заплавних лук, вирубування заплавних лісів та зміна їх гідрологічного режиму через зарегулювання русел річок.

Умови місцезростання: Росте в заплавах на періодично затоплюваних ділянках. У Закарпатті—по окраїнах і на розріджених ділянках заплавних лісів, а також на високотравних мокрих і болотистих осокових луках в угрупованнях союзів Phragmition communis, Magnocaricion elatae. У дельті Дунаю витримує незначне засолення ґрунтів, в угрупованнях кл. PhragmitiMagnocaricitea. Мезогігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 30–150 см заввишки, з довгим розгалуженим кореневищем. Стебло пряме, слабко розгалужене, до самих кошиків улиснене. Листки цілісні, сидячі, почергові, довгастоланцетні, при основі з вушками, нижні — 2–4 зарубчасті, середні — віддалено-пильчастозубчасті, верхні — цілокраї. Кошики поодинокі, 35–60 мм діаметром, на верхівках гілок, утворюють негустий щиток. Листочки обгортки жовтувато-блідо-зелені. Крайові язичкові квітки 10–25 мм завдовжки, білі, довші за обгортки. Сім’янки 2–3 мм, тупі, з 8–10 реберцями. Цвіте в серпні–жовтні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Дунайському БЗ та у Великодоброньському зоологічному заказнику на Закарпатті. Занесений до Червоного списку рослин Закарпатської обл. Необхідне заповідання прирічкового заплавного комплексу р. Латориця та стариць р. Тиса, моніторинг популяцій і запровадження в культуру. Заборонено зміну гідрологічного режиму заплавних лук, вирубування лісів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає, хоча потенційно можливе культивування.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Основні джерела інформації Дубина, Шеляг-Сосонко, Жмуд, 2003; Крічфалу- шій, Будніков, Мигаль, 1999; Флора УРСР, 1962; Maglocký, Vágenknecht, 1999; Margittai, 1933.