Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Сугайник угорський Doronicum hungaricum Rchb.f. (D. longifolium Griseb. et Schenk)

Doronicum hungaricum Rchb.f. (D. longifolium Griseb. et Schenk) 

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий вид на пн. межі диз’юнктивного ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Балкансько-східноєвропейський вид з фрагментованим ареалом. Поширений в Середній та Пд.-Сх. Європі та Балканах В Україні вид достовірно відомий із Закарпаття (окол. м. Виноградова, Чорна Гора) та пн.зх. Причорномор’я (окол. с. Жеребкового Ананьївського р-ну Одеської обл. Локалітети в окол. м. Каховки Херсонської обл. не підтверджені. Адм. регіони: Зк, Од, ?Хс.

 

Doronicum hungaricum Rchb.f. (D. longifolium Griseb. et Schenk)Чисельність та структура популяцій: Популяція на г. Чорна гора стабільна, численна, з тенденцією до розширення за рахунок трансформованих ділянок. Сучасний стан причорноморських популяцій невідомий.

Причини зміни чисельності: Руйнування біотопів внаслідок господарської діяльності, зокрема освоєння схилів під сади та виноградники.

Умови місцезростання: Сухі остепнені луки (на Закарпатті на крутих кам’янистих схилах), світлі ліси та узлісся, чагарникові зарості. Ґрунти поживні, гумусні, добре прогріті, переважно слабкокислі, зі значною домішкою щебенистого рухляку (на г. Чорна гора). Сухі світлі розріджені дубові ліси (союзи Quercion pubescenti-petraeae, Acerі tatarici-Quercion), узлісся, чагарники (кл. Trifolio-Geranietea), а також ксеротермні та напівксеротермні остепнені луки та лучні степи (союзи Cirsio-Brachypodion pinnati, Festucion valesiacae). Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з бульбоподібним кореневищем, вкрита залозистими волосками. Стебла прямостоячі 30–50 см заввишки, нерозгалужені, ребристі. Прикореневі листки цілокраї, довгасті до вузькоеліптичних. Нижні стеблові листки короткочерешкові, верхні — сидячі, дрібні із заокругленою, аж до серцеподібної, основою, довгасто-яйцеподібні, опушені короткими волосками. Кошики (діаметр 4–5 см) поодинокі, рідше по кілька з дворядною обгорткою. Листочки обгортки 15–20 мм завдовжки, війчасто опушені. Квітки інтенсивно золотисті. Крайові сім’янки без чубка. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у першій половині червня. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському БЗ (масив «Чорна Гора»). Необхідним є виявлення оселищ в Пн.-Зх. Причорномор’ї, контролювати стан популяцій та створювати в районі поширення заказники. Заборонено збирання рослин, освоєння схилів під сади, виноградники.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Основні джерела інформації Васильєва, Коваленко, 2003, Крічфалушій, Будніков, Мигаль, 1999; ЧКУ, 1996; ЧКУ Української РСР, 1980; Чопик, 1978.