Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Сугайник штирійський Doronicum stiriacum (Vill.) Dalla Torre (D. clusii auct. non (All.) Tausch; D. clusii (All.) Tausch subsp. villosum (Tausch) Vierh.; D. clusii (All.) Tausch subsp. stiriacum (Vill.) Vierh.)

Doronicum stiriacum (Vill.) Dalla Torre (D. clusii auct. non (All.) Tausch; D. clusii (All.) Tausch subsp. villosum (Tausch) Vierh.; D. clusii (All.) Tausch subsp. stiriacum (Vill.) Vierh.) Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Диз’юнктивно поширений середньоєвропейський високогірний (альпійський) вид на пн.сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Східні Альпи і Карпати. Загальний ареал потребує уточнення. В Україні лише у пд.-сх. частині хребта Чорногора на схилах гг. Шпиці, Ребра, Гутин, Бребенескул, Мунчел і Піп Іван. Адм. регіони: Ів, Зк.

 

Doronicum stiriacum (Vill.) Dalla Torre (D. clusii auct. non (All.) Tausch; D. clusii (All.) Tausch subsp. villosum (Tausch) Vierh.; D. clusii (All.) Tausch subsp. stiriacum (Vill.) Vierh.)Чисельність та структура популяцій: Популяції з високою внутрішньопопуляційною різноманітністю. На привершинних ділянках в альпійському поясі, локально на невеликих площах (0,01–0,1 га). Ядро популяцій характеризується високою щільністю (до декількох особин на м2) і нормальною повночленною віковою структурою. У маргінальних частинах популяцій трапляється поодинокими групами особин.

Причини зміни чисельності: Випас зумовлює зниження щільності й життєвості, старіння й інсуляризацію популяцій. В умовах заповідання спостерігається омолодження і відновлення їх структури.

Умови місцезростання: Переважно в альпійському, частково у верхній частині субальпійського поясу (1700–2000 м н. р. м.). На стімких і пологих, здебільшого північних схилах, у пониженнях рельєфу з тривалим заляганням снігу, в тріщинах скель і міжскельних улоговинах, на задернованих кам’янистих лучних ділянках. На свіжих і вогких безкарбонатних торф’янистих альпійських ґрунтах в угрупованнях асоціацій Salicetum herbaceae i Polytricho-Poetum deylii (кл. Salicetеa herbaceae), Loiseleurio-Cetrarietum (кл. LoiseleurioVaccinietea), а також на сонячних схилах, на добре аерованих ґрунтах в асоціації Caricetum sempervirentis (кл. Elyno-Seslerietea). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 5–30(40) см заввишки. Вся рослина волосиста. Стебла майже завжди поодинокі, прості, під кошиком густоволосисті. Прикореневі листки видовжено-еліптичні, черешки не перевищують довжину листкової пластинки. Стеблові листки сидячі, напівстеблообгортні. Квітки золотисто-жовті. Кошики великі — 3,5–6 (8) см у діаметрі. Луски обгортки повстистоопушені і залозисті. Цвіте у липні– вересні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському НПП і Карпатському БЗ. Необхідно надати заповідний статус масивам гг. Ребра, Бребенескул, Мунчел і Піп Іван. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, ґрунтозахисне, декоративне.

Джерело: Основні джерела інформації Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; Царик, Жиляєв, Кияк та ін., 2004; ЧКУ, 1996.