Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Журавлина дрібноплода Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr. (O. quadripetalus Gilib. subsp. microcarpus (Turcz. ex Rupr.) Braun-Blanq., O. palustris Pers. subsp. microcarpus (Turcz. ex Rupr.) Nyman, Vaccinium microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Schmalh., V. oxy

Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr. (O. quadripetalus Gilib. subsp. microcarpus (Turcz. ex Rupr.) Braun-Blanq., O. palustris Pers. subsp. microcarpus (Turcz. ex Rupr.) Nyman, Vaccinium microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Schmalh., V. oxycoccus L. subsp. micro Таксономічна належність: Родина Брусничні — Ericaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Гляціальний (плейстоценовий) релікт з диз’юнктивним ареалом на його пд. межі.

Ареал виду та його поширення в Україні: Бореальна частина Євразії (Скандинавський п-ів, Сх. Європа, Зх. та Сх. Сибір, Далекий Схід, Корея). В Україні — Правобережне Полісся, Карпати. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Лв, Ів, Зк.

 

Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr. (O. quadripetalus Gilib. subsp. microcarpus (Turcz. ex Rupr.) Braun-Blanq., O. palustris Pers. subsp. microcarpus (Turcz. ex Rupr.) Nyman, Vaccinium microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Schmalh., V. oxycoccus L. subsp. microЧисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні, часто фрагментовані, оскільки рослини займають верхівки мохових горбів.

Причини зміни чисельності: Осушення та освоєння боліт і прилеглих територій, вузька екологічна амплітуда виду, пожежі у посушливі періоди.

Умови місцезростання: Зростає на болотах високого ступеня розвитку, нерідко із диференціацією на мохові горби та зниження, у рідколісних (із сосною або ялиною) пухівково-чагарничково-сфагнових ценозах союзу Sphagnion magellanici (Oxycocco-Sphagnetea), Pino-Ledion (VaccinioPiceetea). У Карпатах — на улоговинних оліготрофних болотах до висоти 1800 м н. р. м. Зростає в екотопах із верховим малорозкладеним (5–15%) пухівково-сфагновим та деревно-пухівково-сфагновим торфом з pH 4,1–4,8. Мезогігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Сланкий вічнозелений кущик з пагонами 10–30 см завдовжки, до 5 см заввишки. Стебло лежаче, тонке, ниткоподібне, розгалужене. Листки дрібні 3–6 мм завдовжки, зверху темнозелені, знизу повстисті. Квітки рожеві, поодинокі, на голих квітконіжках. Плід — куляста темночервона ягода 0,5–0,7 см діаметром. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується вегетативно і насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Поліському, Рівненському ПЗ, Карпатському, Шацькому, «Ґорґани», «Синевир» НПП та в деяких заказниках Правобережного Полісся. Необхідний контроль за станом популяцій. Заборонено заготівлю рослин, порушення місць зростання, осушення боліт, меліорацію, витоптування.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Харчове, кормове для тварин, торфоформуюче.

Джерело: Основні джерела інформації Андриенко, 1982; Андриенко, Попович, Шеляг- Сосонко, 1986; Григора, 1984; Орлов, 2005; ЧКУ, 1996.