Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Жостір фарбувальний Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit. (R. saxatilis Jacq. subsp. tinctoria (Waldst. et Kit.) Nyman)

Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit. (R. saxatilis Jacq. subsp. tinctoria (Waldst. et Kit.) Nyman)

Таксономічна належність: Родина Жостерові — Rhamnaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Балканський вид на пн. межі ареалу та в ізольованих локалітетах поза його межами.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд.-сх. Середньої Європи, Пд. Карпати, Балканський п-ів, Молдова. В Україні трапляється на пн.-зх. Поділлі (Гологоро-Кременецький кряж), у Середньому Придністров’ї та на пд. Рівненської обл., у Причорномор’ї: окол. м. Одеса та на пд. сх. — окол. м. Святогірськ. Адм. регіони: Рв, Лв, Тр, Чц, Хм, Дц, Од.

 

Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit. (R. saxatilis Jacq. subsp. tinctoria (Waldst. et Kit.) Nyman)Чисельність та структура популяцій: На пн.-зх. Поділлі та у Придністров’ї локальні популяції малочисельні, але повночленні й стабільні. Гібридизує з R. cathartica L. В окол. Одеси утворює зарості разом з іншими ксерофітними чагарниками на узбережжі. У Донецькій обл. трапляється поодинокими особинами серед ксерофітних заростей.

Причини зміни чисельності: Основну загрозу в усіх регіонах становить господарське освоєння території, вирубування й випалювання чагарникових заростей, створення кар’єрів, випасання, урбанізація.

Умови місцезростання: Світлі ліси, чагарникові зарості на щебенистих вапнякових схилах на малопотужних рендзинах. Росте в угрупованнях порядку Rhamno-Prunetalia (союзи Prunion spinosae та Prunion fruticosae) та кл. Quercetea pubescentipetraeae. У Придністров’ї іноді трапляється в угрупованнях порядку Sambucetalia. Геліофіт, мезо-ксерофіт, кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Прямостоячий, розлогий кущ 1–1,5 м заввишки, з вилчасто розгалуженими гілками з колючкою між їх розгалуженнями; молоді гілки коричневі, тонко опушені; листки щільні, зверху темно-зелені, матові, знизу світло-зелені, з обох боків і по черешку тонко опушені, від довгасто оберненояйцеподібних з клиноподібною основою або еліптичних до овально-округлих, 1,5–5 см завдовжки, 1,8–3 см завширшки, городчасто-зубчасті або пилчасті, з 2–3 парами бокових жилок, що сходяться до верхівки. Квітки вузькодзвоникуваті, 4–5 мм завдовжки, у пучках по 5–10; плоди стиглі чорні або жовті, з 2–3(4) опуклими частками, 5–7 мм завдовжки; насінини яйцеподібні, 4–5 мм завдовжки, з світлою спинною бороздкою і світлою гранню на черевній стороні, коричневі, тьмяно блискучі. Цвіте у травні–липні, плодоносить у вересні-жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в НПП «Подільські Товтри», «Святі гори». Необхідним є створення НПП «Північне Поділля». Доцільно дослідити стан популяцій виду та їхні динамічні тенденції. Заборонено заготівлю лікарської сировини, порушення ксеротермних екотопів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтозахисне, декоративне, лікарське.

Джерело: Основні джерела інформації Рало, 2003; Флора Восточной Европы, 1996; Флора СССР, 1949.