Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Крупка аїзоподібна Draba aizoides L.

Draba aizoides L.

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Реліктовий високогірний вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європейський вид, диз’юнктивно поширений у високогір’ї Карпат, Балкан та Альп. В Україні — Свидовець (Драгобрат, Близниця). Адм. регіон: Зк.

 

Draba aizoides L.Чисельність та структура популяцій: Неповночленний віковий спектр популяцій, їх малі розміри (декілька десятків м2) та обмежена чисельність, тому вид знаходиться під загрозою зникнення. Щільність популяцій 5–10 особин на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Обмеженість відповідних субстратів.

Умови місцезростання: Субальпійський пояс на висоті 1600–1800 м н. р. м., на схилах пд. експозиції, вапнякових відшаруваннях й осипищах, в асоціаціях Seslerietum coerulans, Festucetum saxatilis (кл. Asplenietea trichomanis, Elyno-Seslerietea). Кальцефіл. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Подушкоподібний напівкущик з стрижневою кореневою системою, більш чи менш численними гілками каудекса й безрозетковими висхідними та частково полеглими надземними пагонами, здерев’янілими при основі, 3–7 см заввишки. Листки переважно при основі стебел, сидячі, лінійні, шкірясті, цілісні. Репродуктивні пагони пазушні, однорічні, закінчуються малоквітковими суцвіттями. Квітки жовті. Плоди — широкі плоскі стручечки, зверху й унизу виїмчасті, з помітним крилом по краю. Цвіте у липні, плодоносить у серпні. Розмноження виключно насіннєве.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському БЗ. Доцільно встановити моніторинг за популяціями виду. Заборонено збирання та гербаризація рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Основні джерела інформації Зиман, 1997; Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; Чо- пик, 1976.