Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Ясен білоцвітий Fraxinus ornus L.

Fraxinus ornus L.

Таксономічна належність: Родина Маслинові — Oleaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий субсередземноморський вид на пн. межі ареалу в ізольованому локалітеті.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. Європа, Мала Азія, пд. Ср. Європи, зокрема по пд. передгір’ю Карпатської дуги. В Україні відоме природне оселище виду в Закарпатті. Культивують та інколи дичавіє за межами природного ареалу. Адм. регіон: Зк.

 

Fraxinus ornus L.Чисельність та структура популяцій: Єдина популяція на пд. схилі г. Чорна Гора біля м. Виноградово займає площу в кілька гектарів, стабільна, з численним різновіковим підростом, має тенденцію спонтанного розширення на території зі степовою рослинністю. Проте, у складі сформованих скельнодубових ценозів особини ясена пригнічені. Тому стан популяції залежить від просторової структури лісового покриву в оселищі.

Причини зміни чисельності: Відсутність екотопів відповідного типу, руйнування біотопів внаслідок господарської діяльності, зокрема освоєння схилів під сади, виноградники, кар’єри.

Умови місцезростання: Сухі, кам’янисті, стрімкі пд. схили, де вид росте у складі низькорослих розріджених ксеротермофільних угруповань союзу Quercion pubescenti-petraeae на теплих бурих лісових ґрунтах, багатих на поживні речовини, сформованих на вулканічних породах що забезпечує їх добре дренування. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Кущ або невисоке дерево 4(5)– 10 (15) м заввишки. Кора тонка, гладка, сіра. Молоді пагони блискучі, оливково-зелені, зі світло-бурими плямами. Бруньки сріблястосірі, верхівкові більші бічних. Листки складні непарнопірчасті, до 30 см завдовжки, з 3–4 парами черешкових, яйцеподібно-ланцетних або еліптичних, по краю дрібнопилчастих листочків, в основі широко клиноподібних, на верхівці відтягнуто загострених, які знизу вздовж жилок буроповстистоопушені. Суцвіття густа, пряма, після відцвітання поникла волоть. Квітки пахучі, з чотирьохроздільною чашечкою з трикутними лопатями та віночком з 4(2) білуватих, майже лінійних пелюсток 7–15 мм завдовжки. Крилатка вузько-оберненояйцеподібна, в основі заокруглена, темно-коричневого кольору. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у вересні-листопаді. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Карпатському БЗ (масив «Чорна Гора»). Необхідний моніторинг популяції. Заборонено розробку кар’єрів та формування виноградників, садів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у багатьох ботанічних садах, іноді використовують в озелененні, у Криму трапляється у здичавілому стані.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, медоносне, лісоформуюче.

Джерело: Основні джерела інформації Раритетний фітогенофонд, 2004; Стойко, 1965; Флора УРСР, 1957; ЧКУ, 1996; Bertová, 1984; Deyl, 1936; Dostál, 1989.