Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Шипшина донецька Rosa donetzica Dubovik

Rosa donetzica Dubovik

Таксономічна належність: Родина Розові — Rosaceae.

Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий.

Наукове значення: Вузький ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Донецько-приазовський ендемік. Басейн рр. Міуса та Кальміуса. Адм. регіон: Дц.

 

Rosa donetzica DubovikЧисельність та структура популяцій: Локальні популяції дуже обмежені. В окол. м. Старобешево займає ділянку близько 200 м2, в окол. с. Василівка Старобешевського р-ну знайдено одну куртину площею 6 м2.

Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив: видобування каменю, випасання худоби.

Умови місцезростання: Кам’янистий степ, відслонення пісковику та граніту. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Мікрофанерофіт. Кущ до 90 см заввишки з численними пагонами, утворює зарості. Гілки вкриті прямими шипами, які в нижній частині стовбурців дуже густо розміщені, щетиноподібні або голчасті. Листки з 7 листочків, двояко зубчасті по краях, залозисті на поверхні, голі. Квітки поодинокі, рожеві. Гіпантій на верхівці зі щетинками; чашолистки при достиганні плодів не відпадають, цілісні, зовні залозисті. Цвіте у травні, плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Європейського червоного списку. Рекомендується створити заказники у місцях зростання виду, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено збирання плодів, порушення місцезростань виду (випасання худоби, розробка кар’єрів та видобування граніту).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, вітамінне.

Джерело: Основні джерела інформації Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Дубовик, 1966; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кондратюк, Остапко, 1990; Остапко, 2001; ЧКУ, 1996.