Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Колючконос сібторпа Echinophora sibthorpiana Guss. (E. tenuifolia L. subsp. sibthorpiana (Guss.) Tutin)

Echinophora sibthorpiana Guss. (E. tenuifolia L. subsp. sibthorpiana (Guss.) Tutin)

Таксономічна належність: Родина Селерові (Зонтичні) — Apiaceae (Umbelliferae).

Природоохоронний статус виду: Зниклий в природі.

Наукове значення: Давньосередземноморський релікт на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Загальний ареал сх.-середземноморськопередньоазійський: Румунія, Болгарія, Греція, Мала Азія, Закавказзя (Вірменія, Азербайджан, Грузія), Сирія, Іран, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан, Афганістан. У Зх. Середземномор'ї заміщується вікарним E. tenuifolia L. Єдине місце знаходження в Україні — берег Чорного моря в Зеленій бухті (смт. Новий Світ). Посилання на КараДаг помилкові (в YALT є зразок з гербарію Карадазької наукової станції з підписом «Новий Світ»). Адм. регіон: Кр.

 

Echinophora sibthorpiana Guss. (E. tenuifolia L. subsp. sibthorpiana (Guss.) Tutin)Чисельність та структура популяцій: Єдина популяція чисельністю біля 100 особин займала площу 0,005 га. Віковий спектр: ювенільних рослин 27%, іматурних 39%, генеративних 34%.

Причини зміни чисельності: Популяцію знищено під час будівництва набережної смт. Новий Світ у 1975 р. Останні особини зникли у 1978 р. по завершенні робіт.

Умови місцезростання: Середній та далекий берегові вали на морському пляжі з гальки і піску, а також приморський земельний кліф. Вид зростав у флористичному комплексі із псамофітів, галофітів та рудералів, у т. ч. Elytrigia nodosa, Eryngium maritimum, Glaucium flavum, Hordeum murinum, Leymus sabulosus, Xanthium spp. та ін. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багато- або дворічна монокарпічна трав’яна рослина, що утворює сильно розгалужену сферичну надземну частину 20–50 см заввишки. Коріння стрижневе, 4–5 мм завтовшки. Прикореневі листки, 25–30 см завдовжки і до 15–20 см завширшки, двічі-тричі пірчасторозсічені на зубчасті яйцеподібні та ланцетні долі. Суцвіття — складний зонтик (1–1,5 см) з 2–5 променями, зонтички 0,5–0,7 см. В кожному зонтичку 10–12 квіток різної структури: 5 чоловічих квіток складають зовнішнє коло, 5 стерильних безпосередньо оточують одну центральну жіночу або двостатеву квітку. Пелюстки жовті, до 1 мм. Листочків обгортки та обгорточки 5, ланцетних, останні при плодах стають майже колючими. Вся рослина вкрита коротким м’яким білуватим волоссям. Цвіте в липні–серпні. Плодоносить у вересні–жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: У випадку знаходження виду можлива репатріація в ботанічний заказник «Новий Світ». Заборонено порушення умов його зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Лікарське, харчове.

Джерело: Основні джерела інформації Вульф, 1953; Ена, 1994, 1997; Корженевский, Ена Ан.В., Костин, 1999; Косых, Голубев, 1983.