Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Морківниця прибережна (зореморквиця прибережна) Astrodaucus littoralis (M. Bieb.) Drude (Daucus bessarabicus DC., Caucalis littoralis M. Bieb.)

Astrodaucus littoralis (M. Bieb.) Drude (Daucus bessarabicus DC., Caucalis littoralis M. Bieb.)

Таксономічна належність: Родина Селерові (Зонтичні) — Apiaceae (Umbelliferae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Причорноморський ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Балкани, Пн. Причорномор’я, Приазов’я, Крим, бас. Нижнього Дону, Передкавказзя, Зх. Закавказзя. В Україні — Азово-Чорноморське узбережжя. Адм. регіони: Дц, Од, Мк, Хс, Зп, Кр.

 

Astrodaucus littoralis (M. Bieb.) Drude (Daucus bessarabicus DC., Caucalis littoralis M. Bieb.)Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, скорочуються. На Лівобережному Причорномор’ї — чотири локалітети, де вид аспектує, з проективним покриттям від 1 до 15 %, з яких два — на території Чорноморського БЗ (о. Довгий і мис Білі Кучугури на Тендрі), один — в РЛП «Кінбурська коса» (пд. мис п-ова Кінбурська коса) і один — пд.зх. частина о-ва Тендра. У Приазов’ї, Криму спорадично з рясністю до 1.

Причини зміни чисельності: Рекреація, видобування піску та гальки, будівництво пансіонатів, пляжів.

Умови місцезростання: Піски, галечники, солончаки, вапнякові морські береги зі змінним режимом зволоження і помірним засоленням. У Приазов’ї — приморські піщані коси, у піонерних угрупованнях кл. Ammophiletea (діагностичний вид асоціації Elymo-Astrodaucetum); на Білосарайській косі — вапнякові обривисті морські береги в угрупованнях кл. Festucetea vaginatae (діагностичний вид союзу Lactuco tatarici-Elytrigion bessarabicae). На Лівобережному Причорномор’ї та Криму — в прибережній частині піщаних кіс, у піонерних угрупованнях кл. Ammophiletea, Cakiletea maritimae, Festucetea vaginatae. Залізничні насипи (окол. м. Мелітополя, ст. Федорівка м. Токмака). Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Дворічна трав’яна рослина з розгалуженим голим стеблом 40–100 см заввишки. Прикореневі листки в обрисі широко трикутні, з довгими черешками; пластинка до 15 см завдовжки, багаторазово пірчасторозсічена на лінійні частки; стеблові листки дрібніші, верхні — сидячі. Зонтики 10–18променеві; обгортка відсутня або з 1–3 лінійних листочків. Обгорточка з 8–11 ланцетоподібнолінійних листочків. Пелюстки білі, до 2 мм завширшки. Плоди видовжено-овальні, з 5–6 рядами зрослими між собою шипиками. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Моніторинг популяцій, створення ботанічних заказників. Охороняється в Чорноморському БЗ, РЛП «Кінбурська коса», АзовоСиваському НПП, заказниках. Заборонено порушення екотопів, забудова, несанкціонована гербаризація рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, протиерозійне.

Джерело: Основні джерела інформації Собко, 2005; Уманець,1948; ЧКУ, 1996.