Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Сверція багаторічна (бешишниця багаторічна) Swertia perennis L. (incl. S. alpestris Baumg. ex Fuss, S. perennis L. subsp. alpestris (Baumg. ex Fuss) Simonk.)

Swertia perennis L. (incl. S. alpestris Baumg. ex Fuss, S. perennis L. subsp. alpestris (Baumg. ex Fuss) Simonk.)

Таксономічна належність: Родина Тирличеві — Gentianaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий. 700

Наукове значення: Рідкісний вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європейський вид, поширений у Піренеях, Альпах, Апеннінах, Судетах, Карпатах і Балканах; проникає на рівнинну у Центральній та Сх. Європі, до балтійського узбережжя. В Україні: у Карпатах (Свидовець, Чорногора, Мармароські й Чивчино-Гринявські масиви), на Малому Поліссі, пн.-зх. Поділлі, зник на Розточчі. У рівнинних оселищах трапляється підвид бешишниця звичайна типова — subsp. perennis, натомість у Карпатах — гірський підвид бешишниця звичайна альпійська — subsp. alpestris. Адм. регіони: Рв, Лв, Ів, Зк, Чц, Хм.

 

Swertia perennis L. (incl. S. alpestris Baumg. ex Fuss, S. perennis L. subsp. alpestris (Baumg. ex Fuss) Simonk.)Чисельність та структура популяцій: Популяції невеликі за площею і чисельністю. Як правило, налічують близько сотні генеративних особин і займають площу до 0,1 га. Переважна більшість особин є вегетативними.

Причини зміни чисельності: Гірські популяції стабільні, рівнинні перебувають під загрозою зникнення через осушувальну меліорацію. Низка популяцій на Розточчі й Волино-Поділлі за останні десятиліття зникли.

Умови місцезростання: Угруповання карбонатних боліт союзу Magnacaricion і порядку Molinietalia, а в Карпатах ще й приджерельні й приструмкові ділянки, що належать до союзу Cratoneurion commutati. Гігрофіт, кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна довгокореневищна рослина 10–70 см заввишки. Прикореневі листки блискучі, еліптичні, тупі; стеблові — видовжено-еліптичні або ланцетні, гострі, розташовані супротивно, рідше почергово. Квітконосний пагін розгалужений лише у суцвітті, несе 1–40 квіток. Пелюстки бруднофіолетові, пунктирно-смугасті, видовженоланцентні, гострі, 10–16 мм завдовжки, мають по два війчасті нектарники. З бічних бруньок на кореневищах розвиваються столони, що забезпечують вегетативне розростання. Плід яйцеподібна коробочка 10–13 мм завдовжки. Цвіте в серпні–вересні, плодоносить у вересні. Розмножується вегетативно й насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ, Карпатському НПП, ландшафтному заказнику «Верхобузькі болота» (Львівська обл.), Бущанському заказнику і Дермансько-Мостівському РЛП (Рівненська обл.). Заборонено порушення гідрологічного режиму місць зростання, проведення як осушувальної меліорації, так і надмірного підтоплення.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Основні джерела інформації Андрієнко, Антонова, 1986; Андрієнко, Прядко, 2001; Кагало, 1990; Кобів, 2004; Zapałowicz, 1889.