Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Очиток застарілий Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha (S. hispanicum auct. non L.)

Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha (S. hispanicum auct. non L.)

Таксономічна належність: Родина Товстолисті — Crassulaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Ендемічний східнокарпатсько-опільський вид, споріднений з S. hispanicum та іншими таксонами (S. glaucum Waldst. et Kit., S. hungaricum Poir.) цієї групи. Таксономічний статус нез’ясований.

Ареал виду та його поширення в Україні: Карпати: Українські — Мармароський та Угольсько-Широколужанський масиви, й Румунські — Марамуреш, долини рр. Вишеу та Ана), Зх. Поділля (Опілля). Адм. регіони: Ів, Тр, Зк, Чц.

 

Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha (S. hispanicum auct. non L.)Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні, у вигляді окремих дрібних локусів, за умови відсутності негативного впливу — стабільні. На Опіллі вид є однорічним ефемером, у Карпатах іноді сходи утворюються восени й зимують.

Причини зміни чисельності: Безпосереднє знищення локалітетів унаслідок освоєння територій: розробки кар’єрів, будівництва, рекреації, випалювання схилів.

Умови місцезростання: Відшарування гіпсів на Опіллі та карбонатів у Карпатах. В угрупованнях асоціації Festucetum pallentis, на Поділлі, у Карпатах — у складі угруповань союзів Potentillion caulescentis, Cystopteridion (кл. Asplenietea trichomanis). Петрофіт, кальцефіл; сукулент.

Загальна біоморфологічна характеристика: Терофіт. Рослина одно-, рідше дворічна, 4–10(15) см заввишки, з тонким коренем. Стебла коротко залозисто опушені, майже від основи розгалужені. Листки чергові, сидячі, напівциліндричні, більш-менш залозистоопушені, зелені, іноді червоніючі, 4–7 мм завдовжки. Суцвіття розгалужене, багатоквіткове, квітки на коротеньких квітконіжках або майже сидячі, шести-, зрідка п’ятичленні; чашолистки при основі з’єднані між собою, довгастотрикутні, розсіяно залозисто-опушені, пелюстки яйцеподібно-ланцетні або видовженояйцеподібні, на верхівці загострені, рожеві або білувато-рожеві, з червоною середньою жилкою. Тичинок 12. Плід — багатолистянка, плодиків шість, зірчасто-розбіжних, яйцеподібноланцетних, на поверхні залозисто-опушених, 3–3,5 мм завдовжки; насінини яйцеподібні, буруваті, дуже дрібні. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється у НПП «Галицький», заказниках «Чортова гора», «Великі Голди» (Івано-Франківська обл.) та Карпатському БЗ. Необхідний моніторинг популяцій, а також створення додаткових резерватів на Опіллі для попередження руйнування екотопів. Заборонено розробку кар’єрів, випасання худоби, випалювання, рекреацію.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Основні джерела інформації Заверуха, 1985; Наконечний, Кагало, 2001; Омельчук-М’якушко, Заверуха, 1978; ЧКУ, 1996.