Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

АГАВА АМЕРИКАНСЬКА

АГАВА АМЕРИКАНСЬКА

агава американская, Agave americana — багаторічна трав'яниста рослина родини агавових. Стебло укороче­не, біля основи має розетку видов­жених м'ясистих листків з шипу­ватим краєм. Квітки двостатеві, зеленаво-жовті, на високому квіт­коносі, в багатоквітковій волоті. Плід — коробочка. Цвіте на 15 — 30 році життя, після чого вся надземна частина відмирає, а з кореневища утворюються нові па­гони.

Поширення. Батьківщина — Пів­денна Америка. В СРСР вирощу­ють як кімнатну та оранжерейну декоративну рослину, а на Крим­ському та Кавказькому узбереж­жях Чорного моря — у відкрито­му грунті.

Сировина. Використовують листя, сік і порошок з висушеного лис­тя. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Листки містять стероїдні сапоніни. Серцевина нижньої частини квітконоса бага­та на цукри.

Фармакологічні властивості і ви­користання. За фармакологічною дією А. а. схожа на алое дерево­видне, її використовують як зне­заражуючий, протизапальний, бо­летамувальний, жарознижуваль­ний та відхаркувальний засіб. Цілі листки, попередньо очищені від шкірки, прикладають до ран і наривів, використовують при іші­асі, ревматизмі та інших захворю­ваннях суглобів. Свіжий сік, на­стій або порошок рекомендують при захворюваннях легень, шлун­ково-кишкового тракту (гастрити, коліти), при захворюваннях печін­ки, при жовтяниці. Лікарські форми і застосування. Сві­жий сік п'ють по 20 крапель на сто­лову ложку води тричі на день до їди. Настій подрібненого свіжого листя (50 г на 1 склянку води кімнатної тем­ператури, настоюють 6 годин, процід­жують) приймають по 1 столовій ложці тричі на день до їди. Порошок з листя вживають по 0,2—0,5 г тричі на день до іди. При шлункових хворобах (особ­ливо при диспепсії) суміш 1—5 чайних ложечок соку агави і 1 столової ложки відвару полипу гіркого розводять у 0,5 л кип'яченої води і п'ють по 1 столовій ложці тричі на день.

"Лікарські рослини". Енциклопедичний довідник. Відп. ред. А. М. Гродзінський. Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана,1992.