Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

АГРУС ЗВИЧАЙНИЙ

АГРУС ЗВИЧАЙНИЙ

крыжовник обыкновенный Grossularia reclinata — багаторічна рослина родини аґ­русових. Кущ заввишки 60— 150 см з колючими пагонами. Ли­стки 3—5-лопатеві. зубчасті. Квіт­ки сидячі, з зеленуватими, чер­вонуватими або пурпуровими пелюстками, одиничні або в 2— 3-квіткових китицях. Плоди (не­справжня ягода) округлі або ви­довжені, забарвлені в білий, жов­тий, рожевий, червоний або чор­ний колір. Цвіте у травні — черв­ні.

Поширення. Вирощують у садах в усіх районах України.

Заготівля і зберігання. З зелених і напівстиглих ягід виготовляють компоти та варення, із стиглих — соки, вина, мармелад, начинку для цукерок тощо. Ягоди можна сушити або маринувати.

Хімічний склад. Плоди агрусу містять 6—10 % цукрів (фрукто­за, глюкоза, сахароза), до 2,3% органічних кислот (переважно лимонна і яблучна), близько 1% пектинових речовин, близько 2% клітковини, аскорбінову кис­лоту (25—30 мг%), каротин (0,2 мг%), вітамін Е (0,56 мг%), фолієву кислоту, фенольні спо­луки (катехіни, лейкоантоціани, антоціани, флавоноли, фенольні кислоти), сполуки калію, заліза, йоду, міді, марганцю, фтору та цинку.

Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині агрус використовують як віта­мінний, сечогінний, жовчогінний та послаблюючий засіб, як засіб, що нормалізує артеріальний тиск, протидіє новоутворенням. Корисно вживати агрус при ате­росклерозі, крововиливах, пов'я­заних із зниженням міцності кровоносних капілярів, при гіпер­тонії, анемії, послабленні діяль­ності шлунково-кишкового трак­ту, при хронічних запорах, захво­рюваннях нирок і сечового міхура. При порушенні обміну речовин і ожирінні рекомендується вжи­вати протягом 3—4 тижнів багато ягід агрусу з одночасним обме­женням калорійності їжі.

ПРОТИПОКАЗАНО вживати агрус при виразковій хворобі шлун­ка і дванадцятипалої кишки в ста­дії загострення, при ентеритах і колітах, що супроводяться про­носом

"Лікарські рослини". Енциклопедичний довідник. Відп. ред. А. М. Гродзінський. Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана,1992.