Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

ГОРИЦВІТ ВЕСНЯНИЙ

ГОРИЦВІТ ВЕСНЯНИЙ,
жовтоцвіт весняний, заячий мак, купавник, польовий кріп, стародубка, чорногірка; горицвет весенний Adonis vernalis — багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебла численні, голі або злегка опушені, прості або розгалужені, 5—20 см заввишки. Низові ластки бурі, лусковидні; серединні — сидячі, тричіперисторозсічені, з вузьколінійними частками. Квітки великі (4—5,5 см у діаметрі), правильні, одиничні, на верхівках стебел і гілок; пелюстки яскраво-жовті, видов женояйцевидні, в кількості 12—20. Плід — сім'янка. Цвіте у квітні — травні.

Поширення. Трапляється на Україні в лісостепових і степових районах, у Криму (на яйлах), зрідка — на півдні Полісся в степах, на схилах.
Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують траву Г. в. (Herba Adonidis vernalis), яку заготовляють від початку цвітіння рослини і до осипання плодів, тобто з травня до початку липня. Найкращою є сировина, зібрана під час цвітіння рослини. Рослину зрізують на висоті 5— 10 см від землі, вилучають побурілі частини і сушать у сушарках при температурі 40—50 °С, в добру погоду — на відкритому повітрі, під наметом або на горищі. Сухої сировини виходить 19—20 % . Строк придатності — до 1 року. Аптеки сировину не відпускають.
Хімічний склад. Трава містить серцеві глікозиди, головними з яких є адонітоксин, цимарин, К-строфантин-p, ацетиладонітоксин, адонітоксол та вернадигін. Крім того, трава містить геніни (в-строфантидин, строфадогенін, ацетил-строфадогенін та інші), флавоноїди (адоніверніт, вітексин, гомоадоніверніт, фітостерин, спирт адоніт тощо). Фармакологічні властивості і використання. За характером дії препарати Г. в. належать до групи серцевих глікозидів і посідають проміжне місце між строфантом і наперстянкою. Г. в. має кардіотонічну дію, уповільнює ритм серця, подовжує діастолу, посилює систолу, збільшує ударний об'єм крові, помірно гальмує внутрішньосерцеву провідність. Дія Г. в. настає скоріше, але вона коротша і слабша за дію дигіталісу. Препарати ґ. в. показані при серцевій недостатності, яка супроводиться порушенням провідності, бо дигіталіс у таких випадках може спричинити явища серцевої о блоку. Препарати Г. в., порівняно з іншими глікозидами, мають дужче виявлену седативну й діуретичну дію. Остання пов'язана зі вмістом у рослині цимарину, який має високу біологіч¬ну активність. Характер дії цимарину близький до строфантину, але він має дужче виражені кумулятивні властивості. Порівняно з наперстянкою кумулятивні властивості глікозидів Г. в. значно менші. Г. в. застосовується при функціональних неврозах серця, вегетодистонії, інфекційних захворюваннях, що проходять з ослабленням серцевої діяльності, при нервово-психічних хворобах, ниркових захворюваннях з явищами недостатності серцево-судинної системи та при гострих приступах глаукоми. Г. в.— давній народний засіб лікування серцевих і ниркових захворювань. Його використовували при набряках серцевого походження, як заспокійливий засіб при судомі, кашлі, особливо при коклюші, як болетамувальний засіб — при ревматичних болях у суглобах і м'язах. Г. в. застосовували й при емфіземі, запаленні й туберкульозі легень, при лихоманці, водян¬ці, жовтусі, тифі, грипі й скарлатині, а у вигляді присипок — при пораненнях.
Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО— настій трави '4—10 г трави на 200 мл окропу) 3—5 раз на день по 1 столовій ложці дорослим і по половині — одній чайній або десертній ложці — дітям; екстракт горицвіту сухий (Extractum Adonidis vernalis) для приготування настою (4,0 : 200,0—6,0 : : 200,0) і таблеток; адонізид (Adonisidum) 2—3 рази на день по 20—40 крапель дорослим, а дітям по стільки крапель, скільки їм років; адонізид сухий (Adonisidum siccum) призначають дорослим по 1 таблетці 2—4 рази на день; одну столову ложку суміші трави Г. в. (10 г), кореневища валеріани лікарсько) (20 г), трави собачої кропиви п'ятилопатевої (30 г) і листя меліси лікарської (40 г} настоюють 10 хв на склянці окропу і п'ють по чверті склянки вранці і ввечері при неврозах серця; одну столову ложку суміші трави Г. в. (40 г), листя мучниці звичайної (50 г), бруньок берези пухнастої (ЗО г) і трави хвоща польового (20 г) заливають 1 склянкою окропу, парять у духовці 2 години, кип'ятять на малому вогні 5—10 хв і п'ють щодня по 1 столовій ложці при набряках ниркового походження, дотримуючись безсольової дієти, постільного режиму і приймаючи через день теплі ванни. Г. в. входить до складу кардіовалену і мікстури Бехтерева. Препарати НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ призначати хворим на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, гастрит і ентероколіт. При вживанні їх можуть виникнути диспепсичні явища. Зважаючи на те, що Г. в.— сильнодіючий засіб, вживати його треба під контролем лікаря.

"Лікарські рослини". Енциклопедичний довідник. Відп. ред. А. М. Гродзінський. Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана,1992