Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

У Хоролі відкрито перший державний Ботанічний сад

 

16.10.2013
На цю подію з нетерпінням чекали не тільки професійні ботаніки, екологи та природоохоронці. Для всіх хорольців це стало справою честі. Бо саме у старовинному Хоролі у ці чудові дні золотої осені офіційно було відкрито Ботанічний сад. Це перший державний заклад такого рівня в нашій області. Адже він підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.
Символічно, що ще 1709 року на Полтавщині, у Лубнах, був закладений перший прообраз Ботанічного саду — «аптекарський город». У Санкт-Петербурзі, а згодом у Москві, з таких установ утворились відомі на весь світ академічний та університетський ботанічні сади.


Згодом Ботанічний сад було створено в Полтаві, а 100 років тому, у грудні 1913 року, ідею про відкриття Ботанічного саду в Полтаві запропонували такі знані біологи і краєзнавці, як Микола Ніколаєв та Віктор Борткевич. Всесвітньо відомий ботанік Андрій Краснов навіть розробив його план. Та, на жаль, за віковий період цю благородну справу так і не вдалося втілити у життя. Довгих десять років її довелося виборювати громаді Хорола. Пропозицію жителя цього міста, палкого збирача нових та малопоширених культур, кандидата біологічних наук Володимира Красовського (нині директора саду) підтримали член-кореспондент НАНУ, тодішній директор Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка Тетяна Черевченко та її заступник професор Павло Мороз, біологічна спільнота Полтави.
Згодом депутати Хорольської міської ради своїм історичним рішенням у 2005 році схвалили створення в урочищі «Дубовий гай» та в прилеглій до нього території із каскадом чотирьох ставків, на площі 18 га, Ботанічного саду загальнодержавного значення. Вже у 2008 році Хорольська міська рада замовила у столичному НДІ містобудування Проект саду, а в грудні 2009 року Президент України підписав Указ № 1041 «Про створення Хорольського ботанічного саду». Із 2011 року сад почав своє реальне функціонування.
З тих пір його долею всебічно опікуються керівники району та міста. Особливої уваги цьому постійно надають міський голова Хорола Ігор Свириденко та заступник Хорольської районної ради Тетяна Качаненко. Нагальні потреби саду на контролі у голови Хорольської райдержадміністрації Сергія Полупана. Тож приємно було бачити зазначених осіб з букетами квітів, нагородами та подарунками на урочистостях. Адже це було свято не тільки для «ботсадівців», а й для керівників міста та району, які зрозуміли, що Ботанічний сад — справжній осередок культурної, наукової роботи у районі. Оскільки його досліди з акліматизації та ефективного використання світового генофонду рослин, охорони місцевої флори, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи конче потрібні всій Україні.
Усе це підтвердили і численні гості, які з’їхалися до старовинного козацького міста з усієї України. Їхні вітання, промови, численні телеграми та листи — яскраве свідчення актуальності відкриття саду. Цікаво, що всі виступаючі зазначали, що колектив саду обрав оригінальний та самобутній напрямок роботи із розведення в наших умовах таких субтропічних рослин, як зизифус справжній, хурма віргінська, азимина трилопатева, інжир справжній. І  все це хорольці вже вирощують не в теплицях, а у відкритому ґрунті, досягаючи прекрасних результатів. Представлені фотографії — краще свідчення їхнього доробку. Насамперед треба виділити роботу із вивчення зизифусу — субтропічної культури родом з Китаю. Там він настільки популярний, що його називають «життєвим еліксиром». І це не перебільшення, адже за вмістом вітамінів та мікроелементів його плодам немає рівних серед відомих плодових культур. Вони чемпіони за вмістом аскорбінової кислоти, яка на 60% зберігається навіть після теплової обробки.
Рослини зизифусу посухостійкі та морозостійкі, мають стабільну рясну врожайність. Китайці ефективно лікують плодами зизифусу тиск та недокрів’я, хвороби серця. А це все актуальні для України проблеми.
А чого варта азимина трилопатева! Це не тільки нова для нас субтропічна культура, а й декоративна рослина, яка привертає до себе увагу. А щодо лікувальних властивостей, то  годі й казати, адже її плоди —  джерело калію, йоду, заліза, всього того, що потрібне людям із ендокринними захворюваннями. Азимину  з-поміж інших культур вирізняють регулярне плодоношення, здатність витримувати 30-градусні морози без укривання.
Хурма віргінська, яка росте у США, вирізняється тим, що всі її частини корисні для людини. Це також і плодова, і декоративна, і лікарська рослина.
Що ж до інжиру, то, мабуть, читачі «Вечірньої Полтави» полюбляють його смачні різноколірні супліддя. У свіжому та переробленому вигляді вони смакують всім. Проте мало хто знає, що у нас може рости укривна культура інжиру у відкритому ґрунті.
Друзі нового Ботсаду привезли його співробітникам силу-силенну саджанців та насіння різних унікальних рослин. Господарі ж запропонували їм здійснити пам’ятні посадки дерев. З посадженого дуба північного вони  запланували в майбутньому створити паркову композицію на честь вікопомної події.
Гучними оплесками зустріли присутні на зібранні повідомлення професора Олени Байрак про прийняття новоствореної інституції до Ради ботанічних садів та дендропарків України. А це справжнє професійне визнання.
Тож бачимо, що 10 останніх років не минули безплідно. Нехай же росте і квітує новостворений Ботанічний сад у Хоролі, стаючи справжньою скарбницею усього екзотичного і цікавого, що потрібно людям, бере на себе функції Центру, який би об’єднав навколо себе всі парки області.

Віктор САМОРОДОВ,

голова Полтавського відділення Українського ботанічного товариства

http://www.vechirka.pl.ua

Ботанічні сади