Природно-заповідний фонд Полтавської області

Banners

GISMETEO: Погода по г.Полтава

Квітуча краса Полтавського ботанічного дива

20.07.2009

Серед зелених куточків нашого міста є такі, що особливо дорогі полтавцям. Адже в ці оази, які мають багату історію, вкладена також праця наших сучасників, тепло їхніх сердець, сила розуму. Таким куточком є й ботанічний сад Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Тому він узяв участь у конкурсі «Сім чудес Полтави», де загалом змагаються 20 найулюбленіших і найвизначніших пам’яток і місць обласного центру. Городяни вже віддали ботсаду в цьому незвичайному рейтингу почесне друге місце.



А 17 липня адміністрація ботанічного саду і природничий факультет ПДПУ влаштували «Свято квітучої краси». У тіні дерев-старожилів саду зібралися не тільки студенти природничого факультету і представники влади, але й художники, літератори, природолюби, журналісти – одним словом, усі, хто здатен оцінити красу навколишнього світу. Завітали на свято й діти з притулку «Любисток».

Під час урочистостей звучали привітання на адресу співробітників ботсаду, спогади про історію цього мальовничого куточка. Декан природничого факультету Марина Гриньова нагадала, що сучасного вигляду ботсад набув завдяки самовідданій праці його співробітників, викладачів і студентів природничого факультету. А ректор ПДПУ Микола Степаненко розповів про велике значення саду для виховання майбутніх педагогів. «Ця краса – не для простого споглядання, а справжня робітня студентів, які вивчають природу, - зазначив він. – Для того, щоб побачити рослини різних країв, їм не треба їхати у світи. Все розмаїття флори зосереджене в цьому місці». Допомагає ботсад і науковцям: на його матеріалах уже захищені докторська й дві кандидатські дисертації, зараз триває робота ще над двома кандидатськими дисертаціями.

Те, як ставляться студенти до своєї зеленої лабораторії, було зрозуміло з невеличкого концерту, підготовленого молодими людьми. Поважна публіка із захватом сприйняла чудові виступи танцювального колективу «Адажіо» природничого факультету, учасниці народного хору «Калина» Наталії Петрової, переможниці вокального конкурсу «Пісенні крила Чураївни» Валентини Гриньової.

Директор ботсаду Антоніна Дзюбаненко проводить екскурсію в оранжереї

Зрозуміло, що таке свято не могло відбутися без прогулянки ботсадом. Провела екскурсію його директор Антоніна Дзюбаненко. Вона розповіла про головні сторінки історії ботсаду, людей, які його створювали, цікаві рослини. Зелені насадження в цьому місці існують уже давно. Колись ця територія входила до знаменитого Архієрейського саду. У 1914 році власник передав частину саду учительському інституту. Відтоді і служить він справі виховання педагогічних кадрів. 1948 року це підтвердило надання закладу статусу агробіостанції Полтавського педінституту, яка офіційно стала навчальною базою студентів. Тоді тут росли в основному плодові дерева, а з кінця 1950-х років почалося насадження декоративних рослин – дубів, гіркокаштанів, гледичій тощо. У 1960-80-і роки адміністрацію агробіостанції очолювала Аїда Кива, яка започаткувала створення живих колекцій, вирощування рослин захищеного ґрунту. У цей же час парк на території агробіостанції отримав статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Наприкінці ХХ століття розпочався новий період у житті ботсаду. Його територія була повністю реорганізована, створені нові колекції. Тепер ботсад виконує не лише навчальні й наукові функції. Він став справжнім центром популяризації знань про природу, екологічного виховання мешканців міста. Цій місії допомагають дуже цікаві об’єкти – оранжерея, альпійська гірка, музей українського квітникарства і садівництва під відкритим небом, колекційні й дослідні ділянки, дендропарк, сирінгарій, Володимирська криниця тощо.

Для природолюбів тут завжди раді провести екскурсію, під час якої можна дізнатися, що, наприклад, одне з найстарших дерев саду – чорний горіх, який дістався в спадок ще від Архієрейського саду; що 40-річні бархат амурський і бундук канадський на своїй батьківщині – цінні для господарства рослини; що 30-річні дерева гінкго, прародичі яких пам’ятають ще динозаврів, дуже добре почуваються на полтавських схилах і навіть плодоносять. Унікальне місце - музей українського квітникарства і садівництва. Тут можна побачити більшість рослин, які вирощують наші земляки на своїх садибах. Це – справжня зелена енциклопедія для любителів квітів і садів, а також і для міських школярів. До речі, на території ботсаду збереглися яблуні старовинних сортів, яких уже практично ніде не залишилось, наприклад, «Боровинка», «Аспіринка», «Симиренка». Про них дбають, розмножують їх, щоб зберегти цінний генетичний матеріал для селекціонерів майбутнього.
Завжди приваблює відвідувачів густа тінь біля Володимирської криниці. Тут так добре посидіти під старою вербою, випити холодної води з природного джерела. Саджанець верби привіз з Мамаєвого кургану і посадив тут колишній декан природничого факультету Андрій Каришин, а криницю впорядкували студенти факультету. Цікаво, що за дослідженнями екологів це місце відрізняється найвищим вмістом кисню в повітрі на території всієї Полтави. А ті, хто користувався тутешньою джерельною водою, відмічають її цілющі властивості.

Звісно ж, один з улюблених об’єктів гостей саду – оранжерея, де під склом зростають різні дива – величезні пальми, філодендрони, агави, квітують алое, олеандри, гібіскуси, бугенвілея, плодоносять інжир і монстери. Відвідувачі завжди в захопленні від колекцій кактусів, молочаїв, каланхое, фікусів. Та перелічити все розмаїття тропічних і субтропічних рослин, які утворюють ділянки пустелі чи джунглів, просто неможливо. Це треба бачити на власні очі. Утім, як і решту флори, яка буяє на території ботсаду. І для цього не обов’язково чекати якоїсь особливої нагоди, адже свято квітучої краси тут триває цілий рік.

Ганна Козельська